Перейти до основного вмісту

Олександр Остапець



Шахрай за €25 тисяч обіцяв посаду в Офісі генпрокурора: затримано 62-річного чоловіка
Лип 31, 2025
Прокурори Київської міської прокуратури затримали 62-річного чоловіка, який вимагав 25 тисяч євро за «сприяння» у працевлаштуванні жінки на керівну посаду до Офісу генерального прокурора.

Шахрай за €25 тисяч обіцяв посаду в Офісі генпрокурора: затримано 62-річного чоловіка
Бер 12, 2026
Поліція Київської області попереджає про активізацію шахраїв, які створюють підроблені сайти державних сервісів. Зловмисники копіюють дизайн, логотипи та пропонують «швидку реєстрацію» або «перевірку авто онлайн» для крадіжки персональних даних і коштів, повідомляють у поліції Київщини.

Шахрай за €25 тисяч обіцяв посаду в Офісі генпрокурора: затримано 62-річного чоловіка
Лип 16, 2025
У мережі поширюється нова шахрайська схема, пов’язана з державною ініціативою «Пакунок школяра». Зловмисники розсилають фальшиві повідомлення про нібито вже доступні виплати, намагаючись виманити банківські дані батьків дітей, які йдуть до першого класу.

Шахрай за €25 тисяч обіцяв посаду в Офісі генпрокурора: затримано 62-річного чоловіка
Чер 30, 2025
В Україні з’явилася нова схема шахрайства: аферисти маскуються під перевізників і виманюють у громадян гроші за фіктивні онлайн-квитки. Зловмисники активно діють у соціальних мережах, чатах і телеграм-каналах, видаючи себе за «водіїв», «диспетчерів» або навіть «туристичних агентів».

Інфографіка Кіберполіції та Патрульної поліції: зразок фейкового повідомлення про штраф ПДР з написом «Увага, фейк!»
Чер 3, 2026
Кіберполіція та Департамент патрульної поліції попереджають: шахраї розсилають фейкові повідомлення від імені поліції про необхідність сплатити штраф за порушення ПДР. Про схему попереджає Кіберполіція.

Шахрай за €25 тисяч обіцяв посаду в Офісі генпрокурора: затримано 62-річного чоловіка
Тра 21, 2025
У Києві зафіксовано нову хвилю кібершахрайства, пов’язану з підміною QR-кодів у громадських місцях. Як попереджає Департамент кіберполіції, зловмисники розміщують фейкові коди на офіційних інформаційних табличках або просто клеять свої на стінах, паркоматах, у транспорті чи на стовпах. Після сканування таких кодів користувачі потрапляють на фішингові сайти, які імітують легітимні сервіси й крадуть банківські дані.