Що покажуть на виставці «Родинний архів»

Нова експозиція є камерним доповненням до масштабної виставки «Анатолій Лимарєв. Сонцесхід», яка від 27 березня працює у п’яти залах НХМУ і триватиме до 21 червня 2026 року. В основі проєкту «Родинний архів» — матеріали з зібрання Фонду Анатолія Лимарєва, з якими кураторська група працювала під час дослідження живописної спадщини художника.

Серед експонатів — архівні фотографії, що несуть на собі відбиток епохи 1960–1970-х років. На знімках — портрети і краєвиди Донеччини, яка стала для подружжя Лимарєвих затишним і водночас творчо насиченим простором. Кураторська група вирішила показати ці світлини широкій аудиторії, адже вони розкривають спільні мистецькі пошуки Анатолія Лимарєва та його дружини Світлани Даценко.

Хто така Світлана Даценко і чим особливі її знімки

Світлана Даценко — професійна фотографка, яка тривалий час працювала в Інституті гідробіології Академії наук України. Поза межами наукового контексту вона перетворювала камеру на інструмент художнього експерименту. Даценко не лише допомагала чоловікові з підготовчими знімками для його полотен, а й самостійно створювала багатошарові, сюрреалістичні образи за допомогою техніки подвійної експозиції.

Ці роботи резонують із живописом Анатолія Лимарєва, де колір і світло завжди були головними героями. Друзі та колеги називали художника «сонцепоклонником» і «українським Ван Гогом» саме за його унікальне відчуття кольору та здатність передати на полотні енергію сонячного проміння. Виставка «Родинний архів» дає змогу побачити, як фотографічний погляд Даценко доповнював і збагачував мистецький світ її чоловіка.

Яким був Анатолій Лимарєв і чому його творчість важлива

Анатолій Григорович Лимарєв народився 1 квітня 1929 року в Амвросіївці на Донеччині. Він здобув мистецьку освіту спочатку в Київській художній школі імені Тараса Шевченка, яку закінчив із золотою медаллю, а потім у Київському державному художньому інституті в майстерні живопису Сергія Григор’єва. Дипломна робота Лимарєва «Дівчина шахтарка» вже тоді спровокувала конфліктну ситуацію, адже суперечила вимогам тогочасної соцреалістичної школи.

Понад десять років Лимарєв працював у Донецьку, де керував студією образотворчого мистецтва обласної організації Спілки художників. У 1967 році він повернувся до Києва, облаштував майстерню на Подолі, а згодом — на Оболоні, де навколо нього сформувалося коло учнів. Лимарєв став членом Спілки художників УРСР у 1970 році.

Попри визнання серед колег, за життя митець не здобув широкої слави. Його станкові роботи з експресивним кольором і вільним мазком не вписувалися в канони радянського соцреалізму, тому художні ради методично їх відхиляли. Перша персональна виставка Лимарєва відбулася вже після його смерті у 1985 році. Нинішня експозиція «Сонцесхід» у НХМУ втілює мрію художника про масштабну виставку в головному музеї країни — через 41 рік після його відходу.

Як потрапити на вечір пам’яті 1 квітня

Участь у вечорі пам’яті візьмуть друзі, колеги та учні Анатолія Лимарєва. Захід відбудеться в приміщенні Національного художнього музею України за адресою вулиця Михайла Грушевського, 6. Початок о 17:00. Для участі потрібна попередня реєстрація.

Окрім вечора пам’яті, відвідувачі зможуть оглянути основну виставку «Сонцесхід», де представлено близько 100 творів живопису і графіки, а також архівні світлини, виконані самим художником та його дружиною. Експозиція займає п’ять залів музею і охоплює головні теми творчості Лимарєва: землю, світло, пам’ять та образ Донеччини, яка постає на його полотнах не індустріальним регіоном, а простором степу і людських доль. Спеціально для виставки створено мультимедійну інсталяцію художника Віті Кравця та композитора Олексія Шмурака, натхненну графічною спадщиною Лимарєва.

Раніше ми писали

Нещодавно ми розповідали про екскурсію виставкою «Сонцесхід» у НАМУ 29 березня, де гіди провели відвідувачів залами зі 100 творами Лимарєва. Також НХМУ виступив співорганізатором виставки робіт Олексія Грищенка у Франції, а серед культурних подій столиці — понад 50 заходів від арттерапії до музейних екскурсій на тижні з 30 березня.