Чому саме північний трансепт і що там збереглося

Трансепт — це поперечний неф, який перетинає головний простір собору і утворює традиційний хрестоподібний план православної церкви. Північна його частина є єдиною ділянкою Собору Святої Софії, де настінні розписи не досліджувалися від 1950-х років. За понад сімдесят років стан живопису міг суттєво змінитися через коливання вологості, температурні перепади та механічні пошкодження.Собор Святої Софії збудований у першій половині XI ст. і є однією з найстаріших пам’яток православної архітектури на теренах Київської Русі. У 1990 році разом із монастирськими будівлями та Києво-Печерською лаврою його внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Нині тут зберігаються мозаїки й фрески XI–XIX ст. — за обсягом і збереженістю вони не мають аналогів в Україні.Давні фрески собору є рідкісними зразками візантійського монументального живопису, що вижили на теренах Східної Європи. Їхнє збереження має не лише локальне, а й загальноєвропейське значення — кожне нове дослідження в Софії є подією для світової реставраційної науки. Після завершення обстеження фахівці складуть детальну технологічну документацію для планування реставраційних втручань.

Що трапилося з розписами під час реставрації XX століття

Остання реставрація трансепту відбулася в середині XX ст. і мала неоднозначні наслідки. Тоді кілька живописних композицій XVIII–XIX ст. були або знищені, або перекриті новими шарами. Ці пізніші розписи виконували на місцях давніх фресок, що на той час уже зникли.Незважаючи на пізніше походження, зображення XVIII–XIX ст. мають самостійну наукову й художню цінність. Вони є частиною багатошарової художньої хроніки собору, яка відображає різні епохи його існування — від Київської Русі до XIX ст.Реставраційна наука другої половини XX ст. часто надавала перевагу найдавнішим шарам, не приділяючи достатньої уваги пізнішим. Сучасний підхід інший: кожен шар, незалежно від епохи, вважається носієм культурної пам’яті й підлягає документуванню та захисту. Без детального обстеження неможливо встановити, що збереглося під верхніми шарами, й ухвалити обґрунтовані рішення щодо відновлення.

Звідки кошти і чому роботи поновилися після 2022 року

Фінансування забезпечив Фонд ЮНЕСКО у рамках проєкту «Реставрація монументального живопису Софійського собору (пам’ятки архітектури, історії та монументального мистецтва XI, XVII–XVIII, XIX ст.)». Сума — 29 тисяч доларів — надійшла після офіційного звернення України щодо підтримки збереження культурної спадщини.Попередні реставраційні роботи перервалися після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Нинішнє поновлення підтверджує, що міжнародна підтримка культурної спадщини України продовжується навіть в умовах бойових дій.Залучення ЮНЕСКО принципове не лише фінансово. Організація забезпечує міжнародний стандарт документування й виконання робіт, що гарантує достовірність архівних матеріалів і їхню придатність для наукового використання. У ширшому контексті — це також частина міжнародного визнання культурної ідентичності України: збереження Софії є справою не лише Києва, а й світової спільноти.

Які роботи ведуться зараз і що буде після обстеження

Нині фахівці встановлюють риштування — необхідне для безпечного доступу до розписів на висоті. Це підготовчий і відповідальний етап: риштування має забезпечити стійкість і не пошкодити збережений живопис. Після завершення монтажу розпочнеться безпосереднє наукове обстеження: візуальне й із застосуванням технічних методів.За результатами обстеження та реставраційних втручань фахівці підготують фінальний звіт із узагальненнями, а також розгорнуту фото- та графічну документацію. Ці матеріали залишаться в архіві заповідника й стануть підґрунтям для рішень у майбутньому — зокрема щодо відновлення розписів, закритих або пошкоджених у середині XX ст.

Раніше ми писали

Про мистецькі скарби «Софії Київської»: як ми розповідали про мозаїки XI ст. висотою 2,3 метри, а також про виставку про Вірменський собор XIV ст. у Львові, яка відкрилася в соборі.Про реставраційні проєкти Києва: рада розглянула проєкт реставрації садиби Зеленських на Кониського.