Як Лівобережжя опинилося під владою Москви і що змінилося в грошах

З другої половини XVII століття землі Лівобережної Гетьманщини поступово потрапили під деспотичну владу Московського царства. Цей процес мав глибокі наслідки для всього українського суспільства — від адміністративної системи до повсякденного побуту. Не оминули зміни й грошовий обіг: місцеві традиційні монети витіснялися московськими грошовими знаками, і населення козацького Лівобережжя було змушене пристосовуватися до нових умов розрахунку.

1721 року Московське царство перейменувало себе на «Російську імперію» — претензійний титул, який відображав нові амбіції Петра І. Разом із зміною назви держави відбулася й масштабна грошова реформа: замість мідних та срібних «лусочок» — монет, що їх карбували перші Романови, — до обігу вводилися монети нового зразка, ближчого до європейського. Петро І свідомо імітував монетні системи Заходу, прагнучи продемонструвати «цивілізованість» своєї імперії.

Які монети побутували на козацькому Лівобережжі

До реформ Петра І на теренах Лівобережжя в обігу були невеликі мідні та срібні «лусочки» — монети неправильної форми, карбовані вручну перших десятиліть царювання Романових. Їхня назва походить від характерного вигляду поверхні монети, схожої на рибячу луску.

Після реформ до повсякденного вжитку на українському Лівобережжі увійшли нові назви й номінали. «Полушка» — чверть копійки — стала найменшою одиницею, «деньга» — пів копійки. Вище за ієрархією стояли «алтин» (три копійки), «гривенник» (десять копійок), «полтина» (пів карбованця), «карбованець» і найвагоміший — «червінець». Більшість цих назв були незнайомими для українців ще в XVI столітті: вони прийшли разом із московським пануванням і стали повсякденними саме в добу Гетьманщини під царатом.

Зразки монет тієї доби досі прикрашають нумізматичні колекції багатьох українських музеїв. На лекції слухачі зможуть побачити й детально розглянути автентичні монети XVII–XVIII століть із фондів Музею Гетьманства.

Хто читатиме лекцію і що саме розповість

Лектор — Панченко Володимир Олексійович, провідний науковий співробітник Музею Гетьманства, кандидат історичних наук. Його виступ зосереджений не лише на монетному виробництві, а й на ширшому контексті: як люди розраховувалися на ринках, як зберігали заощадження, як змінювалася купівельна спроможність козацького населення під впливом нових грошових систем.

Лекція охоплює період від другої половини XVII до початку XIX століття — від перших московських монет на козацьких землях до уніфікованої грошової системи Російської імперії. Захід буде цікавим як для фахових істориків, так і для всіх, хто цікавиться нумізматикою та козацькою добою.

Як ми раніше писали, Музей Гетьманства на Подолі є важливим культурним простором, де регулярно проводяться тематичні заходи, присвячені козацькій добі та українському державотворенню.

Де і коли: практична інформація для відвідувачів

Лекція відбудеться 28 березня 2026 року о 12:00 за адресою: Київ, вулиця Спаська, 16-Б. Придбати квиток можна в касі музею, вартість — 50 гривень. Для попереднього запису або уточнення деталей — телефон: 044 425 55 49.

Музей Гетьманства розташований у Подільському районі Києва — одному з найбільш насичених культурними об’єктами. Заклад продовжує активну просвітницьку роботу навіть в умовах повномасштабної війни. У нашому огляді культурних подій тижня ми вже розповідали про інші заходи цього тижня в столиці.

Чому це важливо знати

Лекція про грошовий обіг козацької України — це не лише нумізматика. Це про механізми, за допомогою яких колоніальна влада встановлювала контроль над суспільством, у тому числі через фінансову систему. Розуміти ці процеси важливо для усвідомлення сучасних викликів та збереження колективної пам’яті про те, як Україна зберігала власну ідентичність попри чужоземне панування. Вхід доступний — 50 гривень, захід для широкої аудиторії.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у 2025 році Музей Гетьманства запровадив день безкоштовного відвідування в останню п’ятницю місяця — тоді всі охочі можуть оглянути експозицію та взяти участь у тематичних екскурсіях про козацьку добу.