Чим обліплюють пам’ятку і чому це небезпечно

За інформацією Дмитра Перова, 163-річний дерев’яний будинок наразі обліплюють пінопластом та заливають монтажною піною. Ці матеріали є неприпустимими при реставрації об’єктів культурної спадщини — вони порушують паропроникність дерев’яних конструкцій та можуть прискорити руйнування автентичних елементів будівлі.

Як зазначає активіст, усе це відбувається за намальованою ширмою, яка, за його словами, «навіть не схожа на будинок, який закриває». На полотні зображено фасад іншої будівлі у псевдоісторичному стилі, що, на думку Перова, свідчить про наміри повністю змінити зовнішній вигляд пам’ятки.

Як ми повідомляли на початку березня, навколо «Будинку з хлібною лавкою» встановили будівельні риштування — вищі, ніж минулого разу. Вже тоді мешканці кварталу фіксували появу будівельників та активне завезення матеріалів на об’єкт.

Чому роботи продовжуються попри заборони

Хронологія подій дає змогу зрозуміти, як склалася поточна ситуація. Київська міська прокуратура раніше подала позов до Київського окружного адміністративного суду з вимогою зобов’язати забудовника розробити проєкт реставрації пам’ятки. За фактом умисного пошкодження об’єкта культурної спадщини було відкрито кримінальне провадження, а на будівлю накладено арешт.

Однак, як повідомляє Дмитро Перов, у грудні 2025 року адвокати ТОВ «Фер-Ма» домоглися скасування арешту, накладеного на пам’ятку. Одним з аргументів, за словами Перова, було те, що «наразі роботи на об’єкті не проводяться» і власник «готовий розробити проєкт». Натомість проєкту реставрації станом на сьогодні так і не існує.

Департамент охорони культурної спадщини КМДА раніше заявляв, що не погоджував жодного проєкту реставрації будівлі та не надавав дозволу на демонтажні роботи. Департамент територіального контролю міста Києва також фіксував порушення — зокрема незаконне встановлення будівельних риштувань.

Кому належить будинок на Ярославовому Валу

За даними публічних реєстрів, пам’ятка належить ТОВ «Фер-Ма». У низці медіа цю компанію пов’язують із Дмитром Федотенковим — колишнім співвласником ресторанної мережі Tarantino family, та Ігорем Кучеренком.

Наприкінці 2025 року в медіа поширилася інформація про нібито передачу будівлі спільноті українських ветеранів для створення ветеранського ресторану. Однак, за даними реєстрів, право власності на об’єкт не змінювалося.

Пам’яткоохоронець Дмитро Перов, який системно документує стан об’єктів культурної спадщини Києва, неодноразово оприлюднював фото- та відеодокази порушень на цьому об’єкті. Саме після його звернень до ситуації долучалися інспектори Департаменту охорони культурної спадщини КМДА та поліція.

Що відомо про будівлю

«Будинок з Хлібною лавкою» — єдина збережена будівля від первісної забудови вулиці Ярославів Вал 1860-х років. Будинок зведено на замовлення титулярного радника Олексія Кобилянського у стилі пізнього класицизму. До 1877 року на першому поверсі працювала хлібна лавка, що й дала назву пам’ятці.

Об’єкт має статус пам’ятки архітектури місцевого значення (охоронний номер 337) і входить до охоронної зони «Старий Київ». Двоповерховий будинок зберігав автентичний фасад, дерев’яний мезонін та історичний цоколь. Колись на території садиби були каретна зі стайнею, альтанка та фруктовий сад.

Улітку 2023 року під виглядом «протиаварійних робіт» на об’єкті було розібрано внутрішні перекриття та частину внутрішньої стіни. У жовтні 2025 року активісти громадських організацій «Спадщина» та «Справжній Київ» знову виявили будівельні роботи — тоді Перов оприлюднив фотодокази порушень.

Як це впливає на захист спадщини в Києві

Ситуація з «Будинком з Хлібною лавкою» показує слабкість наявних механізмів захисту культурної спадщини в Києві. Попри відкрите кримінальне провадження, приписи двох департаментів КМДА та позов прокуратури, роботи на об’єкті продовжуються.

Скасування арешту на підставі заяв про відсутність робіт — з подальшим їх відновленням — ставить питання про ефективність наявних правових інструментів. Використання пінопласту та монтажної піни на дерев’яній конструкції XIX століття, за оцінками фахівців, може призвести до незворотних пошкоджень автентичних елементів будівлі.

Як зазначає Дмитро Перов, подібна тактика — закривати пам’ятку банером із намальованим фасадом і вести роботи за ширмою — вже фіксувалася на інших об’єктах культурної спадщини Києва. Зокрема, на Ярославовому Валу, 10 демонтаж намальованого фасаду виявив руйнування будинку архітектора О. Шіле 1877 року.

Раніше ми писали

У листопаді 2025 року ми писали про конфлікт навколо пам’ятки між активістами та ветеранами, які планували відкрити ресторан. Також у січні 2026 року пам’яткоохоронці подали заяву до прокуратури щодо руйнування історичних будівель на Подолі.