Яким буде міст і чому за зразок обрали Вільнюс

Пішохідний міст зведуть через існуючу заводь у південно-західній частині парку на вулиці Прирічній. Конструкцію створюють за мотивами мосту короля Міндаугаса у Вільнюсі — одного з найвідоміших пішохідних мостів литовської столиці. Ідея його будівництва в Києві виникла як символ багаторічного партнерства між двома столицями та знак підтримки України під час війни.

Проєкт реалізують у межах партнерства між столицями України та Литви, за підтримки мерів обох міст — Віталія Кличка та Валдаса Бенкунскаса. Рішення має офіційне підґрунтя: у лютому Київрада затвердила договір партнерської допомоги від литовської сторони саме на зведення цього об’єкта. Парковий міст стане частиною масштабного оновлення південно-західної частини парку. Під час підготовки концепції змін провели три етапи відкритих громадських консультацій з мешканцями Оболонського району.

Чому Литва фінансує будівництво в Києві

Литва з перших днів повномасштабного вторгнення залишається одним із найближчих союзників України. Допомога литовської сторони охоплює широкий спектр — від зброї та техніки до енергетичного обладнання та гуманітарних проєктів. Будівництво мосту дружби — це спільна ініціатива двох столиць, яка покликана підкреслити міцність партнерства між Києвом та Вільнюсом на рівні конкретних міських проєктів.

Міжнародна підтримка міської інфраструктури — не унікальний для Києва випадок. Столиця також отримувала масштабну допомогу від Німеччини у вигляді когенераційних установок у межах зимового пакета на 120 мільйонів євро. Подібні проєкти демонструють, що європейські союзники готові інвестувати не лише у безпекову сферу, а й у якість повсякденного міського середовища.

Хто фінансує і координує проєкт

За реалізацію проєкту відповідає КМДА в партнерстві з мерією Вільнюса. Фінансування забезпечують литовська сторона та Фонд розвитку співробітництва і гуманітарної допомоги Литовської Республіки. З українського боку проєкт координує заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

Водночас загальне оновлення парку на Прирічній — це комплексний процес із залученням кількох джерел фінансування. На початку березня «Київзеленбуд» уклав договір на 65,22 млн грн на капремонт цієї частини парку. У межах того контракту передбачено будівництво пішохідного мосту, підземної насосної станції, систем освітлення та відеоспостереження. Литовська сторона додатково надає грант у розмірі 600 тисяч євро на частину паркової інфраструктури.

На якому етапі будівництво парку на Прирічній

Наразі завершено етап підготовки та затвердження документів. Київрада вже ухвалила відповідний договір партнерської допомоги, а концепцію оновлення парку попередньо погодили з мешканцями через три етапи громадських консультацій.

Будівництво мосту є частиною ширшого проєкту реконструкції, який також включає підземну насосну станцію, систему автоматичного поливу, нове освітлення та камери відеоспостереження. Загальний обсяг відомих видатків на оновлення парку вже перевищив 100 млн грн з урахуванням бюджетних коштів 2025 року та нового договору «Київзеленбуду». Роботи за графіком мають завершити до кінця червня 2026 року.

Що зміниться для мешканців Оболоні

Парковий міст на Оболоні — це більше, ніж інфраструктурний об’єкт. Це конкретний приклад того, як міжнародне партнерство реалізується не лише на рівні великих безпекових або енергетичних рішень, а й у повсякденному міському просторі. Для мешканців Оболонського району проєкт означає появу нового комфортного простору для прогулянок та відпочинку.

За словами Валентина Мондриївського, під час війни такі місця мають особливе значення — вони допомагають людям відновлюватися емоційно та підтримувати психологічну стійкість. Крім того, проєкт одразу передбачає принципи безбар’єрності, що важливо для забезпечення рівного доступу до простору для всіх категорій мешканців, зокрема людей з інвалідністю та маломобільних груп населення.

Символічне значення мосту — як знаку дружби між Києвом та Вільнюсом — також має вагу. Литва послідовно демонструє одну з найрішучіших проукраїнських позицій серед країн ЄС та НАТО, і подібні ініціативи закріплюють це партнерство на рівні міських громад. Для Києва це також сигнал: навіть під час війни місто залишається відкритим для розвитку та партнерських проєктів із європейськими столицями.