Мурали на Київщині і початок розслідування

Поштовхом до нового етапу розслідування стали мурали Бенксі на Київщині, що з’явилися після деокупації регіону у 2022 році. Журналісти зосередилися передусім на роботі в селі Горенка Бучанського району — там на стіні зруйнованого будинку художник залишив зображення бородатого чоловіка у ванні.

У листопаді 2022 року Бенксі опублікував у своєму інстаграмі відео, яким підтвердив авторство робіт на Київщині. Це підтвердження і стало відправною точкою для розслідування Reuters — агентство спробувало з’ясувати, хто саме приїжджав на Київщину і під якими документами.

Очевидці з Горенки і третій супутник без маски

Мешканці Горенки розповіли журналістам, що до зруйнованого будинку під’їхала машина швидкої допомоги. З неї вийшли троє: двоє були в масках, а третій — із відкритим обличчям, однією рукою та протезами на обох ногах. Чоловіки дістали картонні трафарети, закріпили їх на стіні квартири і нанесли мурал балончиками з фарбою.

Людиною з ампутаціями виявився документальний фотограф Джайлз Дьюлі, засновник організації Legacy of War, яка, зокрема, передає Україні машини швидкої допомоги. Пізніше Бенксі публічно подякував Дьюлі за допомогу. Журналісти також встановили, що Дьюлі та художник Роберт Дель Ная — фронтмен гурту Massive Attack, якого роками називали можливим Бенксі, — в’їхали до України через Польщу 28 жовтня 2022 року. Ім’я третього супутника на той момент залишалося невідомим.

Одна із жительок Горенки, Тетяна Резниченко, розповіла, що пригостила кавою двох чоловіків, які працювали над муралом, і бачила їхні обличчя. Коли їй показали фото кількох осіб, яких у різні роки називали можливими Бенксі, вона звернула увагу на знімок Роберта Дель Наї, але впевнено підтвердити не змогла.

Поліцейські документи з Нью-Йорка і зміна імені

Щоб встановити особу третього учасника, журналісти звернулися до книги Banksy Captured Стіва Лазарідеса — колишнього менеджера Бенксі. У ній описано епізод із затриманням художника поліцією Нью-Йорка у вересні 2000 року під час розпису рекламного банера на даху будівлі. Вивчивши фото незавершеної роботи, журналісти встановили адресу інциденту і знайшли матеріали поліцейської справи — зокрема рукописне визнання вини. У документах затриманого звали Робін Ганнінгем.

Ще у 2008 році британська газета The Mail on Sunday висувала версію, що за псевдонімом Бенксі стоїть художник із Брістоля Робін Ганнінгем, народжений у 1973 році. Однак Reuters встановило: жодних записів про в’їзд людини з таким ім’ям до України не існує.

Ключовою деталлю стала інформація від колишнього менеджера Бенксі: однією з його останніх послуг для художника перед завершенням співпраці була допомога зі зміною імені. Саме після цього Reuters дійшло висновку, що Бенксі став використовувати ім’я Девід Джонс. Агентство стверджує, що чоловік із таким ім’ям перетинав кордон України у той самий час, що й Дьюлі та Дель Ная, а дата народження в паспорті збігалася з датою народження Робіна Ганнінгема. Україну він залишив 2 листопада 2022 року — того самого дня, що й Роберт Дель Ная.

Що кажуть представники художника

Після завершення розслідування Reuters звернулося до художника по коментар — відповіді не надійшло. Його багаторічний адвокат Марк Стівенс не підтвердив і не спростував особу Бенксі та закликав не публікувати матеріал, посилаючись на порушення приватності і потенційну загрозу безпеці митця.

Попри це агентство вирішило оприлюднити висновки. Reuters пояснило своє рішення значним суспільним інтересом до особи художника, чия творчість впливає на культуру, мистецький ринок і публічну дискусію вже понад два десятиліття.

Чому це важливо знати

Поява Бенксі в Україні у 2022 році — після деокупації Київщини — була не лише мистецьким жестом, а й заявою міжнародної солідарності. Його мурали на руїнах залишаються свідченням того, що відбулося у Бучанському районі. Якщо висновки Reuters підтвердяться, це стане кінцем однієї з найдовших і найретельніше збережених таємниць у світі сучасного мистецтва.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у 2025 році в Києві завершили мурал на честь загиблого воїна Тараса Давидюка — роботу довелося перенести зі столиці Рівненщини через труднощі з погодженнями. Також ми повідомляли про виставки у Києві, де мистецтво та тема війни перетинаються в пошуку ідентичності — від робіт сапера ЗСУ до символічних інсталяцій.