Що відбувається зі шкільним харчуванням на Київщині

Реформу шкільного харчування на Київщині розпочали у 2020 році за ініціативи Першої леді України Олени Зеленської. Сьогодні в регіоні навчається понад 235 тисяч школярів у 629 закладах освіти. З них майже 160 тисяч уже отримують гаряче харчування щодня.

Понад 70 тисяч — це учні початкових класів, харчування яких фінансується з державного бюджету. Ще понад 60 тисяч дітей із пільгових категорій забезпечуються харчуванням за рахунок місцевих бюджетів. Серед них — діти ВПО, які мають статус постраждалих від російської агресії. Решта учнів харчуються за кошти батьків або завдяки співфінансуванню громади.

Як організоване харчування у школах регіону

Київщина впроваджує одразу три моделі організації харчування, передбачені реформою. На сьогодні в регіоні діє одна фабрика-кухня — щодня вона готує близько 7,5 тисяч порцій. Дванадцять опорних кухонь забезпечують понад 14 тисяч порцій на добу. Мережа базових кухонь готує ще понад 117 тисяч порцій для школярів — це основний обсяг харчування в регіоні.

Наступним кроком стане будівництво нової фабрики-кухні у Вишневій громаді. Сучасний комплекс працюватиме за технологією Cook & Chill — приготування та швидке охолодження страв із подальшим централізованим постачанням до закладів освіти. Потужність — до 15 тисяч страв за зміну. Крім того, новий об’єкт створить понад 90 робочих місць у регіоні та забезпечить школи й дитячі садки збалансованим харчуванням.

Чому реформу прискорила війна

Реформа шкільного харчування є частиною ширшої державної програми, що спрямована на поліпшення здоров’я дітей і формування культури правильного харчування. Запит на якісне та безпечне харчування в школах суттєво зріс після початку повномасштабного вторгнення: значна частина нинішніх учнів — це внутрішньо переміщені особи, які опинились у нових умовах і потребують системної підтримки з боку держави та місцевих громад.

Ще один ключовий фактор — фізичний стан шкільної інфраструктури. Харчоблоки в багатьох закладах зводились десятиліття тому і давно потребують оновлення. У громадах, що постраждали від бойових дій, школи відбудовуються комплексно: ліцеї в Мотижині, Плоскому та інших населених пунктах відновлюються разом із сучасними харчоблоками, що відповідають актуальним вимогам безпеки та якості.

Хто фінансує реформу

Координацію реформи на рівні регіону забезпечує Київська обласна військова адміністрація. Фінансування надходить з трьох джерел: у 2026 році Київщина отримала 343,4 млн грн субвенції з державного бюджету, місцеві бюджети додатково спрямували понад 360 млн грн. До реалізації реформи залучено також міжнародних донорів, які профінансували капітальні ремонти харчоблоків у шести громадах.

Що роблять зараз

У 2025 році на оновлення шкільних харчоблоків та їдалень спрямовано 124,7 млн грн з бюджетів різних рівнів. Комплексно модернізовано 22 харчоблоки, ще в 11 закладах встановлено нове кухонне обладнання. Паралельно активно розвивається кадровий потенціал галузі.

На базі закладів професійної освіти відкрито три кулінарні хаби, де шкільні кухарі навчаються за сучасними стандартами. У 2025 році підготовку пройшли 717 кухарів, а загалом підвищили кваліфікацію понад 2,8 тисячі фахівців — кухарі, медичні сестри та керівники закладів освіти. Незабаром заплановано відкриття ще трьох таких хабів у регіоні.

Чому це важливо знати

Шкільне харчування — не лише питання комфорту. В умовах війни, коли тисячі родин перебувають у вимушеному переміщенні, гаряче харчування в школі часто є єдиним повноцінним прийомом їжі для дитини протягом дня. Для учнів із зон активних бойових дій — це ще й питання стабільності та передбачуваності в нестабільний час.

Технологія Cook & Chill, яку планується застосовувати на новому об’єкті у Вишневій громаді, дозволяє централізовано готувати страви, швидко охолоджувати їх і транспортувати до шкіл без втрати якості та безпечності. Це знижує навантаження на кухні окремих закладів і дає змогу контролювати якість харчування на всіх етапах — від приготування до подачі учням. Масштаб реформи свідчить: Київщина розглядає шкільне харчування не як формальний обов’язок, а як повноцінну інвестицію у здоров’я наступного покоління.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у Києві також оновлюють шкільну інфраструктуру — зокрема, стадіон ліцеїв №214 і №225 на Оболоні готують до реконструкції.