Що показала виставка

Експозиція об’єднала близько 50 живописних і графічних робіт із музейної колекції — і охопила всі етапи творчості митця: від ранніх академічних полотен до зрілих робіт, позначених впливом імпресіонізму та модерну. Куратори прагнули показати Мурашка у всій його складності: як художника, що формувався на перетині різних мистецьких шкіл, у полі київської культури зламу XIX–XX століть, у живому діалозі з колегами та часом.

Куратори виставки — Марина Дроботюк та Леся Толстова.

Які події були в паралельній програмі і яке видання презентували

Паралельна програма налічувала 20 подій — від кураторських екскурсій до камерних розмов про життя і творчість художника. Жодна подія не залишилась порожньою: за словами музею, навіть у дні сильних морозів і після тривалих відключень світла зали були повні.

Під час виставки музей презентував видання «Микола Мурашко. Епістолярна спадщина в Документально-архівному фонді Національного художнього музею України» — найповніше на сьогодні зібрання листування дядька й вчителя художника. Упорядницею стала Леся Толстова, співкураторка виставки.

Хто такий Олександр Мурашко

Олександр Мурашко народився 1875 року в Києві. Навчався у Петербурзькій академії мистецтв у майстерні Іллі Рєпіна, а після отримання Великої золотої медалі за дипломну роботу «Похорон кошового» — стажувався в Мюнхені та Парижі, де захопився імпресіонізмом. У 1909 році його персональна виставка пройшла в Берліні, Кельні та Дюссельдорфі; роботи Мурашка опинилися в музеях Бухареста та приватних колекціях Англії й Америки.

Повернувшись до Києва, він став одним із засновників Української академії мистецтв у 1917 році, мріяв перетворити місто на великий мистецький центр — рівний Мюнхену. У червні 1919 року Мурашко був застрілений невідомим неподалік свого будинку на Лук’янівці. Йому було 43 роки.

Його дядько Микола Мурашко — засновник Київської малювальної школи, першої художньої освітньої установи в місті, — саме йому присвячене нове видання, представлене на виставці.

Чому 16 тисяч відвідувачів — вагома цифра для воєнного Києва

Понад 16 тисяч відвідувачів за чотири місяці — серйозна цифра для будь-якого музею в мирний час, а тим більше під час повномасштабної війни. Попит на виставку Мурашка свідчить: кияни шукають зв’язок із власною культурною традицією і знаходять його в музеях. Для Національного художнього музею це також сигнал — такі проєкти варто продовжувати та розширювати.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, культурне життя Києва в березні залишається насиченим попри війну: музеї, театри й бібліотеки щотижня пропонують десятки безкоштовних та доступних подій. Також ми повідомляли про відкриття у Києві Музею авангарду — нової філії Музею історії міста з колекцією близько 300 робіт українських та світових митців. А у дайджесті виставок січня 2026 року ми збирали найцікавіші мистецькі події для киян на початку нового року.