Склад української та польської делегацій

У церемонії взяли участь представники високого рівня з обох країн. Від України — заступник Міністра культури Іван Вербицький, Голова УІНП Олександр Алфьоров, голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, Посол з особливих доручень МЗС Марко Шевченко.

Польську сторону представляли голова Управління у справах ветеранів війни та жертв репресій Республіки Польща Лех Парелл, заступник державного секретаря Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща Марек Кравчик, тимчасово повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукасевич.

Крім офіційних делегацій, до церемонії долучилися представники органів державної влади України, духовенства, польської громади в Україні, дипломатичного корпусу та громадських об’єднань.

Виступи українських та польських офіційних осіб

Іван Вербицький подякував польським партнерам за солідарність і послідовну співпрацю у справі збереження історичної пам’яті. Він підкреслив спільність трагедії для обох народів: «Сьогодні ми вшановуємо пам’ять польських і українських жертв радянського режиму. Для України ця трагедія є особливо близькою, адже, як і багато поляків, тисячі українців стали жертвами тоталітарної системи».

Голова УІНП Олександр Алфьоров провів історичні паралелі між минулим і сучасністю: «На цій землі відбулася страшна помста російського уряду, який не пробачив польсько-українського союзу, який розбив російську армію у 1920 році. Вони не пробачили це тоді – не можуть пробачити це зараз. Ця кривава помста триває і сьогодні на território України».

Алфьоров також наголосив на важливості збереження пам’яті: «Лише Богові відомі імена тих, хто похований у Биківні. Наша справа, як нащадків, відновлювати й пам’ятати імена».

Програма заходу та історичний контекст

Церемонія завершилася екуменічною молитвою та покладанням квітів до Міжнародного меморіалу жертвам тоталітаризму 1937—1941 років. Учасники заходу також вшанували пам’ять захисників України, поклавши квіти до Стіни пам’яті загиблих на Михайлівській площі в Києві.

Катинський розстріл — це масове знищення польських військових офіцерів та інтелігенції радянськими органами державної безпеки навесні 1940 року. Саме 5 березня 1940 року було ухвалене рішення про «розвантаження тюрем», згідно з яким з квітня до травня співробітники НКВС здійснили масові розстріли польських військових у Катинському лісі на Смоленщині, в тюрмах Калініна (тепер — Твер), Києва та Харкова.

Чому це важливо знати

Спільне вшанування пам’яті жертв радянських репресій підкреслює солідарність України та Польщі перед обличчям спільної історичної трагедії. Особливо актуальним це стає в контексті нинішньої російської агресії проти України, яку українські офіційні особи розглядають як продовження репресивної політики Москви.

Церемонія також демонструє важливість збереження історичної пам’яті та недопущення повторення злочинів тоталітарних режимів. Участь високопосадовців обох країн свідчить про стратегічне партнерство України та Польщі не лише в політичній, але й у гуманітарній сфері.

Раніше ми писали

Национальний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» регулярно стає місцем проведення міжнародних заходів з вшанування жертв радянських репресій. Як ми раніше писали, цей меморіальний комплекс є одним із найважливіших місць пам’яті в Україні, де поховані тисячі жертв сталінського терору.

Польсько-українська співпраця у сфері збереження історичної пам’яті має довгу традицію. Раніше ми повідомляли про спільні ініціативи двох країн щодо дослідження та вшанування жертв тоталітарних режимів XX століття.