Хто такі «суперсеньйори» і навіщо їх досліджувати

Термін «суперсеньйори» (superagers) позначає людей старше 80 років, у яких когнітивні функції відповідають рівню значно молодших. Вони добре запам’ятовують нову інформацію, орієнтуються в просторі та вирішують завдання так само, як люди середнього віку. Виявити, чим їхній мозок відрізняється від мозку людей із деменцією, — одне з ключових завдань нейронауки.

Дослідження провела група вчених під керівництвом нейробіолога Орлі Лазаров з Університету Іллінойсу в Чикаго. Команда проаналізувала зразки тканин гіпокампу — ділянки мозку, відповідальної за пам’ять — від людей різного віку та когнітивного стану.

Що виявили у зразках мозку

Учені зосередилися на нейрогенезі — процесі формування нових нейронів у мозку дорослої людини. Довгий час вважалося, що після певного віку цей процес майже зупиняється. Однак нове дослідження показує складнішу картину.

У молодих людей і дорослих без когнітивних скарг нейрогенез відбувався на рівні, відповідному їхньому віку. Нові нейрони становили 0,01% від загальної кількості клітин у гіпокампі — невелика, але помітна частка.

У людей із послабленими когнітивними функціями — зокрема у пацієнтів із хворобою Альцгеймера — нейрогенез виявився суттєво нижчим: у зразках мозку цієї групи було значно менше незрілих нейронів.

Несподіваний результат: «суперсеньйори» випереджають молодших

Найбільш неочікуваним стало те, що у зразках мозку «суперсеньйорів» незрілих нейронів виявилося більше, ніж в інших групах — і значно більше, ніж у пацієнтів із хворобою Альцгеймера. Тобто мозок людей із винятковою пам’яттю у глибокій старості продовжує генерувати нові клітини особливо активно.

Такий висновок суперечить поширеним уявленням про незворотне «старіння» мозку і свідчить, що збережена здатність до нейрогенезу може бути одним із ключових факторів, які відрізняють здорову старість від старості з деменцією. Як ми раніше писали, вчені вже встановили, що різні ділянки мозку беруть участь у когнітивних функціях значно активніше, ніж передбачалося раніше.

Застереження науковців і наступні кроки

Незважаючи на резонанс дослідження, колеги закликають до обережності. Маура Болдріні Дюпон — невролог і психіатр із Колумбійського університету в Нью-Йорку — зазначила, що кожна з досліджуваних груп налічувала не більше десяти осіб. Малий розмір вибірки є підставою для певного скептицизму щодо однозначності висновків.

Орлі Лазаров, своєю чергою, окреслила подальшу перспективу: якщо вдасться зрозуміти механізми нейрогенезу в похилому віці, це може відкрити шлях до розробки препаратів для підтримки когнітивних функцій. Утім, спочатку потрібно встановити, яку саме роль ці нові нейрони відіграють у мозку дорослої людини. Для цього, за словами дослідниці, знадобляться нові технології нейровізуалізації — достатньо чутливі, щоб фіксувати активність окремих клітин.

Питання про нейрогенез у дорослих людей є дискусійним у науковій спільноті вже кілька десятиліть. Низка попередніх досліджень стверджувала, що цей процес у людини після дитячого віку є мінімальним або взагалі відсутнім. Нова робота, де використовувалися ретельно підібрані методи зберігання і підготовки зразків мозку, пропонує докази протилежного — принаймні у певних групах людей. Як ми повідомляли, сучасна нейронаука все частіше переглядає усталені уявлення про можливості мозку.

Чому це важливо знати

Хвороба Альцгеймера та інші форми деменції є одними з найпоширеніших і найважчих захворювань серед людей похилого віку в усьому світі. Якщо вченим вдасться розшифрувати механізм нейрогенезу і перетворити його на терапевтичний інструмент, це може відкрити нові підходи до лікування деменції та підтримки якості мозкової діяльності в старості. Нове дослідження — ще один аргумент на користь того, що мозок зберігає значний потенціал до відновлення набагато довше, ніж вважалося.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, біолог Майкл Левін розробляє теорію, за якою мозок функціонує як інтерфейс свідомості, а не її джерело. Також ми повідомляли про дослідження у Science, яке показало роль таламуса у фільтруванні інформації, яку ми усвідомлюємо.