Що сталося

Обвинувачений обіймав посаду головного спеціаліста одного з підрозділів Міністерства внутрішніх справ України у званні майора поліції. За версією слідства, він пропонував клієнтам «вирішити питання» з працевлаштуванням до підрозділів Державної служби з надзвичайних ситуацій на посади, що передбачають бронювання від мобілізації.

Схема працювала так: посадовець використовував свої зв’язки у силових структурах та обіцяв вплинути на осіб, які приймають кадрові рішення в ДСНС. За вплив на прийняття відповідних рішень він спершу отримав 5 000 доларів США за працевлаштування однієї особи. Згодом — ще 8 000 доларів за сприяння у влаштуванні іншої людини. Після отримання другої суми чоловіка затримали правоохоронці.

Окрім корупційного епізоду, під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого слідчі виявили та вилучили 30 бойових патронів калібру 5,45×39 мм, які він зберігав без передбаченого законом дозволу. Цей калібр використовується в автоматах АК-74 та їхніх модифікаціях, що перебувають на озброєнні Збройних сил України.

Чому це відбувається

Схеми з продажем бронювання через фіктивне або реальне працевлаштування стали поширеним явищем під час воєнного стану. Посади в силових структурах, зокрема в ДСНС, передбачають автоматичне бронювання від мобілізації, що робить їх привабливими для тих, хто хоче уникнути призову.

Посадовці МВС, які мають зв’язки з іншими силовими відомствами, використовують свій вплив для організації таких схем. Фактично йдеться про торгівлю впливом — коли людина не приймає рішення безпосередньо, але обіцяє вплинути на тих, хто його приймає. Саме тому слідство кваліфікувало дії обвинуваченого за статтею про зловживання впливом, а не за статтею про одержання хабара.

Як ми раніше писали, подібну схему викрили у Борисполі, де директорка підприємства вимагала 26 000 доларів за фейкове бронювання двох військовозобов’язаних через фіктивне працевлаштування на підприємство з критичним статусом. Тоді жінку затримали під час передачі частини коштів.

Хто відповідає

Досудове розслідування у цій справі здійснювали слідчі Державного бюро розслідувань — органу, який спеціалізується на розслідуванні злочинів, вчинених правоохоронцями та високопосадовцями. Процесуальне керівництво забезпечували прокурори Київської обласної прокуратури.

Обвинуваченому інкримінують два склади кримінальних правопорушень. Перший — одержання неправомірної вигоди за вплив на посадових осіб (ч. 2 ст. 369-2 КК України). Ця стаття передбачає відповідальність для осіб, які отримують гроші за обіцянку вплинути на рішення державних службовців. Другий — незаконне зберігання бойових припасів (ч. 1 ст. 263 КК України).

За зловживання впливом обвинуваченому загрожує від 3 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За незаконне зберігання бойових припасів передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у судовому порядку.

Що роблять зараз

Обвинувальний акт скеровано до суду — це означає, що прокуратура завершила збір доказів і вважає їх достатніми для судового розгляду. Суд має призначити дату першого засідання та розпочати розгляд справи по суті.

Правоохоронні органи продовжують системну роботу з виявлення корупційних схем, пов’язаних із бронюванням від мобілізації. ДБР розслідує злочини серед працівників силових структур, а прокуратура забезпечує процесуальний контроль. Зокрема, у фокусі уваги залишаються посадовці, які використовують міжвідомчі зв’язки для незаконного впливу на кадрові рішення.

Чому це важливо знати

Корупція у сфері бронювання від мобілізації підриває довіру до системи оборони та створює нерівність: одні громадяни виконують свій обов’язок, а інші за гроші отримують незаконний захист від призову. Схеми із залученням діючих правоохоронців є особливо небезпечними, оскільки ті мають реальний доступ до міжвідомчих зв’язків та адміністративних ресурсів.

Кожна така справа, доведена до суду, є сигналом, що правоохоронна система здатна виявляти корупцію всередині себе. Водночас масштаб проблеми свідчить про необхідність посилення контролю за процедурами працевлаштування в силових структурах під час воєнного стану. Зловживання системою бронювання не лише дискредитує саму систему, а й створює дефіцит кадрів у Збройних силах.

Раніше ми писали

У січні 2026 року ми повідомляли про справу директорки підприємства з Борисполя, яка вимагала 26 000 доларів за фейкове бронювання двох військовозобов’язаних через фіктивне працевлаштування. Також ми розповідали про затримання директора комунального підприємства в Києві, який вимагав 1,2 млн гривень хабара за підписання контракту після чесно виграного тендеру.