Що сталося

Засуджений раніше служив у військовій частині Збройних Сил України у Севастополі. У 2014 році він перейшов на бік ворога після анексії Криму. Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року він у складі підрозділів рф зайшов на територію Київської області та брав участь у бойових діях проти України.

У березні 2022 року в селі Хочева Вишгородського району цей ексвійськовий разом із трьома військовими рф, погрожуючи зброєю, затримав двох місцевих жителів. Одним із потерпілих був неповнолітній. Затриманих силоміць вивезли з тимчасово окупованої території Київщини.

Неповнолітнього хлопця доправили до дитячого закладу в місті Мозир у Білорусі. Іншого потерпілого перевезли до росії, де він і досі перебуває у в’язниці. Дитину згодом вдалося повернути додому.

Чому це відбувається

Примусове переміщення цивільних з окупованих територій — одна із систематичних практик, які рф застосовувала під час тимчасової окупації Київщини у лютому-березні 2022 року. Особливо вразливою категорією стали діти: Україна неодноразово заявляла про масштабну депортацію неповнолітніх на територію рф та Білорусі.

Окуповані населені пункти Вишгородського району — зокрема села поблизу Києва — зазнали жорстоких дій з боку російських військових у перші тижні повномасштабного вторгнення. Місцеві жителі стикалися з обшуками, мародерством, затриманнями та насильницькими депортаціями.

Випадки, коли колишні українські військовослужбовці воювали на боці рф, мають особливий юридичний контекст. Після анексії Криму у 2014 році частина військових, які служили на півострові, перейшли на бік ворога. Під час повномасштабного вторгнення деякі з них повернулися в Україну вже як учасники окупаційних сил.

Хто відповідає

Вину колишнього військового довели ювенальні прокурори Офісу Генерального прокурора. Іванківський районний суд Київської області визнав засудженого винним за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 1 ст. 111 (державна зрада) та ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 (порушення законів і звичаїв війни, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

Стаття 111 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років із конфіскацією майна. Стаття 438 — одна з ключових для притягнення до відповідальності за воєнні злочини — передбачає покарання від 10 до 15 років або довічне ув’язнення. Суд призначив 15 років позбавлення волі.

Що роблять зараз

Україна продовжує системну роботу з притягнення до відповідальності осіб, причетних до злочинів під час окупації Київщини. Офіс Генерального прокурора активно працює над справами, пов’язаними з депортацією дітей та насильницьким переміщенням цивільних.

Як ми раніше писали, суди на Київщині вже виносили вироки за державну зраду — зокрема 15 років позбавлення волі отримав мешканець області, який шпигував на користь росії.

Повернення незаконно депортованих дітей залишається одним із пріоритетів української держави. Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента рф за незаконну депортацію українських дітей, що підтверджує масштабність цієї проблеми на міжнародному рівні.

Чому це важливо знати

Ця справа демонструє кілька важливих аспектів. По-перше, українська система правосуддя продовжує ефективно працювати навіть в умовах війни — суди розглядають складні справи про воєнні злочини та державну зраду.

По-друге, випадок із Хочевою показує, наскільки вразливими були мешканці Київщини під час окупації. Навіть невеликі села Вишгородського району стали місцями тяжких злочинів проти цивільних.

По-третє, участь ювенальних прокурорів у цій справі підкреслює, що Україна приділяє особливу увагу злочинам проти дітей. Те, що неповнолітнього вдалося повернути додому, — позитивний результат, але долю другого потерпілого, який досі перебуває у російській в’язниці, не вирішено.

Раніше ми писали

У вересні 2025 року ми повідомляли про ще один випадок засудження мешканця Київщини до 15 років за шпигунство на користь росії. Окупація Київщини у 2022 році залишила глибокий слід — наслідки тих подій продовжують розглядатися у судах і сьогодні.