Чому це відбувається

Пішохідну зону на Бесарабському проїзді — ділянці між Бесарабським ринком та ТЦ Arena City — створили у листопаді 2021 року в рамках комплексної реорганізації дорожнього руху на Бесарабській площі. Рішення було прийнято за рекомендацією Світового банку. Транспортне моделювання показало, що перекриття проїзду зменшує затримки в русі транспорту на завантаженому перехресті бульвару Шевченка та Хрещатика.

До закриття проїзд фактично використовувався для хаотичного паркування та посадки-висадки пасажирів, що блокувало одне з найзавантаженіших перехресть центру міста. Після створення пішохідної зони транспортна ситуація покращилася як за результатами моделювання, так і на практиці.

«Підприємці, які там працюють, не мають доходу, вони по суті працюють в «мінус» вже другий місяць. Хотілося б, щоб ми разом придумали форму, як їх підтримати. Там змінена організація дорожнього руху, можливо вона впливає», – сказав Куявський.

Заява Куявського суперечить загальносвітовому досвіду: численні дослідження у десятках міст Європи та Північної Америки доводять, що створення пішохідних зон стимулює розвиток комерції, збільшує пішохідний трафік та підвищує обороти закладів харчування і роздрібної торгівлі. Проїзд автомобілів, навпаки, зменшує привабливість вулиці для пішоходів — основних клієнтів ресторанів та магазинів.

Хто стоїть за ініціативою

Це вже не перша спроба ліквідувати пішохідну зону на Бесарабці. У 2023 році колишній директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор хотів відкрити проїзд, який раніше закрили. Тоді активісти зі спільноти «Пасажири Києва» з’ясували, що ліквідувати пішохідну зону та відновити хаотичне паркування у КМДА хотіли в інтересах девелопера Вагіфа Алієва — власника Mandarin Plaza та Arena City, якого називають другом мера Віталія Кличка.

За даними «Економічної правди», Алієв відкрито скаржився, що після створення пішохідної зони підземний паркінг під Arena City стоїть порожній, бо відвідувачі нібито не можуть туди заїхати. Тоді ж стало відомо, що Алієв «порозумівся» з директором департаменту транспортної інфраструктури Кандибором щодо цього питання.

Попри обережні формулювання Куявського, за інформацією каналу «Пасажири Києва», щонайменше вже другий місяць дирекція ринку, інвестори та Вагіф Алієв намагаються переконати мера Кличка дати доручення на відкриття проїзду.

Що роблять зараз

На комісії з питань підприємництва 17 лютого також прозвучали висновки робочої групи щодо великої кількості проблем та можливих корупційних схем у роботі керівництва та орендарів КП «Бесарабський ринок», зокрема під час та після реконструкції. Деталі цих висновків можна послухати з 33-ї хвилини запису засідання.

Водночас Бесарабський ринок тривалий час залишався зачиненим через ремонтні роботи — його мали відкрити ще влітку 2025 року. Наразі на ринку готують запуск гастрономічного проєкту «Бесарабка. Ринок їжі», який поєднуватиме класичну торгівлю та сучасний фуд-хол.

На сьогодні офіційного рішення про зміну організації дорожнього руху не ухвалено. Проте сам факт винесення питання на комісію Київради свідчить про системний тиск на міську владу з боку зацікавлених бізнес-структур.

Чому це важливо знати

Пішохідна зона на Бесарабському проїзді — один із небагатьох прикладів позитивних змін у міській інфраструктурі центру Києва. Її створення покращило транспортну ситуацію на перехресті, зменшило затори та зробило простір біля ринку безпечнішим для пішоходів і велосипедистів.

Повернення автомобільного руху на проїзд відкине місто назад: знову з’явиться хаотичне паркування, завантаженість перехрестя зросте, а якість громадського простору в центрі погіршиться. При цьому реальна причина збитковості підприємців може бути зовсім не в організації руху, а в тривалому закритті самого ринку та проблемах з його управлінням, про які йшлося на тому ж засіданні комісії.

Раніше ми писали

У листопаді 2025 року ми повідомляли, що Бесарабський ринок досі зачинений, попри те, що його мали відкрити ще влітку. На ринку тривали ремонтні роботи та оновлення обладнання, а питання дозволу від Мінкульту на реставрацію будівлі-пам’ятки залишалося невирішеним. Також ми розповідали про інший приклад рішень мера Кличка щодо міського простору — відмову підтримати створення парку на вулиці Антоновича.