Передісторія

Справи про декларування посадовців КМДА періодично потрапляють у поле зору правоохоронців. Як ми раніше писали, у жовтні 2025 року керівника апарату КМДА Дмитра Загуменного відсторонили від посади через підозри у зловживаннях та розтраті бюджетних коштів. Це вже не перший випадок, коли високопосадовці міської адміністрації опиняються під слідством.

Система електронного декларування в Україні запрацювала у 2016 році і стала потужним інструментом боротьби з корупцією. За цей час НАЗК виявило тисячі порушень у деклараціях чиновників різного рівня — від неповного декларування майна до приховування мільйонних статків та офшорних компаній. Зокрема, у 2024 році перевірки декларацій держслужбовців призвели до сотень кримінальних проваджень.

Чому це відбувається

Приховування активів у деклараціях часто пов’язане з бажанням уникнути питань щодо походження коштів. За даними слідства, заступник директора департаменту КМДА на початку 2025 року подав декларацію за звітний період, але не зазначив відомості про корпоративні права в іноземній компанії. Польська фірма, яка займається переробкою сировини, могла приносити чиновнику регулярний дохід, який він свідомо приховував від перевірки.

Експерти з протидії корупції пояснюють, що чиновники часто намагаються приховати закордонний бізнес, розраховуючи на складність міжнародних перевірок. Проте співпраця між українськими правоохоронцями та іноземними партнерами дозволяє виявляти такі схеми. У випадку з польською компанією слідчі змогли встановити зв’язок між чиновником та іноземним підприємством.

Хто відповідає

Розслідування проводять слідчі Печерського управління поліції спільно з працівниками СБУ. Процесуальне керівництво у справі здійснює Печерська окружна прокуратура столиці. Саме прокурори мають забезпечити збір доказів та підтримати обвинувачення в суді, якщо справа дійде до розгляду.

Контроль за достовірністю декларацій здійснює Національне агентство з питань запобігання корупції. НАЗК перевіряє декларації держслужбовців та передає матеріали до правоохоронних органів у разі виявлення порушень. У цьому випадку саме перевірка НАЗК або оперативна інформація СБУ могли стати підставою для початку кримінального провадження.

Що роблять зараз

На підставі зібраних доказів слідчі повідомили заступнику директора департаменту КМДА про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає відповідальність за умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації.

Санкція статті досить сувора — покарання у вигляді обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Це означає, що навіть якщо чиновник уникне реального ув’язнення, він втратить право працювати на державних посадах протягом кількох років.

Слідство продовжує збирати докази. Правоохоронці перевіряють всі фінансові операції підозрюваного, його зв’язки з польською компанією та можливі інші приховані активи. Не виключено, що у процесі розслідування виявлять додаткові епізоди порушень.

Чому це важливо знати

Справи про недостовірне декларування чиновників КМДА безпосередньо впливають на довіру киян до міської влади. Коли посадовці, які розпоряджаються бюджетними коштами та ухвалюють рішення щодо розвитку міста, приховують мільйони гривень доходу, це підриває віру громадян у чесність влади.

Крім того, такі справи демонструють ефективність системи електронного декларування та міжвідомчої співпраці. Той факт, що правоохоронці змогли виявити приховані активи в іноземній компанії, свідчить про посилення контролю за доходами держслужбовців. Це важливий сигнал як для інших чиновників, так і для суспільства в цілому.

Для мешканців Києва ця історія є ще одним нагадуванням про важливість громадського контролю за владою. Декларації всіх держслужбовців є публічними і доступними на сайті НАЗК, що дозволяє журналістам та активістам самостійно перевіряти статки чиновників та ставити незручні питання.