Чому пам’ятка залишалася без захисту

Будівля на Володимирській, 4 — житловий багатоквартирний будинок другої половини ХІХ – початку ХХ століття, приклад столичної архітектури періоду еклектизму. Протягом 14 років балансоутримувач не виконував вимог законодавства про охорону культурної спадщини.

Без охоронного договору держава не мала юридичних важелів впливу на долю історичної будівлі. Згідно зі статтею 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», власник пам’ятки зобов’язаний укласти охоронний договір протягом місяця після отримання об’єкта у власність або користування.

Що таке охоронний договір і навіщо він потрібен

Охоронний договір — це документ між власником пам’ятки та Департаментом охорони культурної спадщини, який встановлює режим використання об’єкта. За даними Київського науково-методичного центру, у договорі зазначаються:

• Особливості режиму використання пам’ятки
• Види і терміни реставраційних та консерваційних робіт
• Порядок проведення ремонту
• Обов’язки щодо утримання об’єкта в належному стані

Без такого договору власник може проводити роботи на об’єкті без узгодження з органами охорони культурної спадщини, що загрожує автентичності історичної будівлі.

Де розташована пам’ятка

Будинок розташований в центральному історичному ареалі Києва, на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ». Це буферна зона об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Собору Святої Софії.

Така локація накладає додаткові вимоги до збереження історичного середовища. Будь-які зміни на об’єктах у цій зоні мають узгоджуватися не лише з міськими, а й з міжнародними нормами охорони спадщини.

Контекст: схожі випадки в Києві

Ситуація з будинком на Володимирській не унікальна. За останні роки прокуратура через суд вимагала укладення охоронних договорів на десятки об’єктів культурної спадщини в столиці.

Власник житлового будинку ХVІІІ–ХІХ століття на вул. Петра Сагайдачного, 27 не укладав охоронний договір понад 13 років. У 2024 році прокуратура вимагала укладення договору для садиби Барбана на вул. Обсерваторній, а також для «Дачі з мезоніном» на проспекті Перемоги, де власник ухилявся від договору 10 років.

Які наслідки для балансоутримувача

Після набрання рішенням суду законної сили прокуратура вживатиме заходів для його виконання. Балансоутримувач буде зобов’язаний укласти охоронний договір з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА.

У договорі визначать конкретні терміни та види робіт, необхідних для збереження пам’ятки. Порушення умов охоронного договору передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність залежно від тяжкості наслідків.

Чому це важливо знати

Охоронний договір — не формальність, а механізм реального захисту історичної спадщини. Без нього держава не може контролювати стан пам’яток, вимагати їх належного утримання або зупиняти незаконні роботи. Особливо це критично для об’єктів у буферній зоні ЮНЕСКО, де будь-які зміни впливають на статус всієї історичної території. Системна проблема з неукладенням охоронних договорів загрожує збереженню історичного обличчя Києва.