163-річний будинок на Жилянській, якого більше немає

Улітку 2023 року компанія «Ковальська Нерухомість» знесла найстарішу будівлю на вулиці Жилянській, 47 — садибу 1860-х років, останній зразок ранньої забудови цієї вулиці. Будинок належав до території колишнього пивного заводу Йосипа Бродського і був включений до «Списку Кличка» — переліку 100 цінних історичних будівель, затвердженого Київрадою у 2021.

Дмитро Перов, відомий активіст-пам’яткоохоронець, публічно назвав знесення незаконним і наголошував на історичній цінності споруди. На цьому місці зараз будується Nuvo Business Park — комплекс із семи будівель загальною площею близько 80 тисяч квадратних метрів.

Забудовник відреагував позовом до суду: вимагав визнати інформацію про історичну цінність будинку неправдивою і стягнути з Перова близько 100 тис. грн моральної компенсації. Аргумент: будівля не мала охоронного статусу пам’ятки, отже — не мала цінності, а публікації активіста завдали шкоди діловій репутації компанії.

Як активіст переміг забудовника

Забудовник подав перший позов у 2023 році, але у квітні 2024-го раптово відкликав його і подав новий — до іншої судді. Перов називав це «процесуальним трюком» для вибору лояльного судді.

Київський апеляційний суд на чолі з Костянтином Приходьком повністю відхилив позов забудовника. Більше того — зобов’язав «Ковальську» сплатити Перову 76,275 грн судових витрат (адвокати, експертизи, судові збори).

Рішення вже набрало законної сили. Це означає, що офіційно підтверджено: історичну будівлю можна називати історичною, навіть якщо вона не внесена до Державного реєстру пам’яток. Захист спадщини — не образа честі забудовників, а громадянське право.

Чому це важливо: прецедент для захисту спадщини Києва

Це рішення створює важливий судовий прецедент для захисту історичної забудови Києва. До цього забудовники могли стверджувати: якщо будинку немає в Реєстрі пам’яток — він не має цінності, а критика знесення — це «наклеп на репутацію».

Тепер суд чітко підтвердив: історична цінність не дорівнює лише формальному охоронному статусу. Будинки, які є свідками минулого Києва, зберігають архітектурні риси епохи та формують обличчя міста — мають цінність навіть без офіційних паперів.

Для активістів це означає: вони можуть публічно говорити про знищення спадщини без страху судових переслідувань. Для киян — що голос громадськості в питаннях міського середовища почали чути в судах.

Пам’яті Романа Ратушного: гроші підуть 93 ОМБр «Холодний Яр»

Дмитро Перов одразу після рішення суду оголосив: всі 76,275 грн будуть передані 93 ОМБр «Холодний Яр». У цій бригаді служив Роман Ратушний — активіст і захисник Протасового Яру, загиблий 9 червня 2022 року під Ізюмом.

Роман Ратушний — це символ поєднання громадянської активності та захисту України. У 16 років він вийшов на Майдан, у 21 — очолив боротьбу проти незаконної забудови зеленої зони Протасового Яру в Києві. Завдяки йому та активістам ГО «Захистимо Протасів Яр» територію вдалося зберегти — зараз там ландшафтний заказник імені Романа Ратушного.

У перший день повномасштабного вторгнення Роман пішов добровольцем до лав ЗСУ. Як розвідник 93 ОМБр «Холодний Яр» він звільняв Тростянець, воював на Сумщині та Харківщині. Загинув під час виконання бойового завдання у розвіддозорі. Йому було 24 роки — 5 липня мав би виповнитися 25.

«Як і обіцяли — всі кошти будуть передані 93 ОМБр ‘Холодний Яр’, в якій служив активіст і захисник Протасового Яру — Роман Ратушний», — написав Перов.

Хто такий Дмитро Перов і за що він бореться

Дмитро Перов — один із найактивніших захисників історичної спадщини Києва. Урбаніст, юрист, засновник простору «Цегла» та активіст ГО «Мапа Реновації». За останні роки долучався до порятунку десятків будівель: садиби Баккалинського (1901), Будинку з комахами (1893), дачі Брадтмана (1911-1914), пивоварні Шульца та інших.

У 2023 році киян зібрали 6000 підписів за петицію про призначення Перова директором Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Рішення не прийняте, але Перов продовжує боротьбу за збереження обличчя Києва — тепер уже з судовою перемогою за плечима.

Чому це важливо знати

Судове рішення змінює правила гри в питаннях захисту київської спадщини. Тепер активісти можуть публічно критикувати знесення історичних будівель без ризику судових переслідувань за «наклеп». Для киян це означає, що їхній голос у боротьбі за збереження обличчя міста має вагу — суди підтверджують право на захист спадщини. Прецедент показує: історична цінність будинку не залежить лише від наявності паперів, а й від його ролі у формуванні міського середовища.