Цей бібліографічний огляд охоплює ключові праці про Київ: від класичних досліджень Миколи Закревського та Михайла Грушевського до сучасних робіт Дмитра Малакова та Ольги Друг. Особливу увагу приділено путівникам різних епох, документальним свідченням про окупаційні періоди, архітектурним дослідженням та академічним студіям.

РОЗДІЛ 1. КЛАСИЧНІ ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ XIX — ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ

1.1. Микола Закревський. «Описание Киева» (1868)

Повна бібліографічна інформація:

• Автор: Закревський Микола Васильович (1805–1871)
• Назва: Описание Киева
• Видання: Москва: Московське археологічне товариство, 1868
• Обсяг: Том 1 — 455 с.; Том 2 — 495 с. + 17 аркушів планів та креслень
• Посилання: https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000013282

Характеристика:

Одна з найкласичніших і найфундаментальніших робіт з історії Києва, написана видатним українським істориком, етнографом і фольклористом Миколою Закревським. Над «Описанием Киева» автор працював понад 30 років. Твір було видано на кошти графа А. Уварова, за що Закревський був удостоєний Уваровської премії Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук.

Том 1 містить опис географічного положення, природи, клімату, населення міста, а також детальний виклад історичних подій від найдавніших часів до середини XIX століття.

Том 2 присвячений історичній топографії Києва, архітектурним пам’яткам, вулицям, районам та місцевостям. До видання включено низку хронологічних таблиць з інформацією про періоди правління київських митрополитів, ігуменів, архімандритів та представників цивільної адміністрації, а також кілька документальних джерел.

Це видання залишається обов’язковим для будь-якого серйозного дослідника київської історії.

1.2. Михайло Грушевський. «Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия» (1891)

Повна бібліографічна інформація:

• Автор: Грушевський Михайло Сергійович
• Назва: Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия
• Видання: Київ: Типографія Імператорського університету, 1891
• Обсяг: 520 с.
• Посилання: http://hrushevsky.history.org.ua/item/0005704

Характеристика:

Рання наукова праця видатного українського історика, громадського і політичного діяча, майбутнього голови Центральної Ради УНР Михайла Грушевського. «Очерк истории Киевской земли» став однією з перших фундаментальних робіт молодого вченого, яка заклала основи його концептуального підходу до української історії.

Дослідження охоплює період від смерті князя періоду України-Русі Ярослава Мудрого (1054) до кінця XIV століття — критичну епоху в історії Київської землі, що включає період роздробленості, монгольську навалу та входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.

Праця демонструє ґрунтовність наукового методу Грушевського, його вміння працювати із джерелами та вибудовувати цілісну історичну картину. Це дослідження стало важливим етапом на шляху до створення монументальної «Історії України-Руси».

1.3. Степан Голубєв. «История Киевской духовной академии» (1886)

Повна бібліографічна інформація:

• Автор: Голубєв Степан Тимофійович (1848–1920)
• Назва: История Киевской духовной академии. Вып. 1
• Рік видання: 1886

Біографічна довідка про автора:

Степан Голубєв народився в селі Ардатовка Нижньоломовського повіту Пензенської губернії в сім’ї священника. Навчався в Нижньоломовському духовному училищі, Пензенській духовній семінарії, а з 1870 по 1874 рік — у Київській духовній академії.

У 1874 році отримав ступінь кандидата богослов’я за працю «Петро Могила та Ісайя Копинський: Вступ Петра Могили на Київську митрополію та його відносини до Ісайї Копинського». З того ж року — приват-доцент на кафедрі російської церковної історії Київської духовної академії.

У 1883 році Степан Голубєв отримав ступінь магістра богослов’я за працю «Київський митрополит Петро Могила та його сподвижники». У 1899 році удостоєний ступеня доктора церковної історії за клопотанням Ради Казанської духовної академії, а з 1899 року був ординарним професором Київської духовної академії.

У 1908 році професор Голубєв був обраний членом-кореспондентом Російської академії наук на відділенні російської мови та словесності. Помер 22 листопада 1920 року й похований у Києві, на верхньому кладовищі Флорівського монастиря на Замковій горі.

Характеристика праці:

Перший випуск праці «История Киевской духовной академии» присвячений до-могилянському періоду історії КДА — часу заснування та становлення Києво-Братської школи, що згодом стала основою Києво-Могилянської академії. Дослідження Голубєва залишається фундаментальним джерелом з історії вищої освіти в Україні.

Додаткова література про КМА: http://restoration.ukma.edu.ua/content/literatura-pro-kma-0

1.4. Володимир Ігнатович-Завілейський. «Електричний трамвай у Києві» (1894)

Повна бібліографічна інформація:

• Автор: Ігнатович-Завілейський Володимир Васильович
• Назва повна: Публічна лекція, прочитана 29 березня 1894 року
• Тема: Електричний трамвай у Києві
• Посилання: http://search.nbuv.gov.ua

Характеристика:

Публічна лекція, як зазначено в заголовку, торкається головним чином технічних аспектів перших років роботи київського трамваю. Разом із тим приділено увагу й історії (на той момент ще зовсім короткій!)

Брошура є бібліографічною рідкістю і становить величезну цінність для дослідників історії київського громадського транспорту та міської інфраструктури кінця XIX століття.

1.5. Лаврентій Похилевич. «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (1864)

Повна бібліографічна інформація:

• Автор: Похилевич Лаврентій Іванович (1816–1893)
• Повна назва: Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся
• Видання: Київ: В типографії Києво-Печерської лаври, 1864
• Обсяг: [2], V, 763 с.

Біографічна довідка:

Лаврентій Похилевич — духовний служитель, краєзнавець та історик. Відомий завдяки своїм книгам «Монастирі та церкви Києва» (1865) та «Сказання про населені місцевості Київської губернії» (1864).

Характеристика:

Остання книга становить собою надзвичайно цінний опис містечок, сіл та храмів сучасних Київської, Черкаської, частин Житомирської та Вінницької областей станом на 1864 рік. Це енциклопедичне за своєю суттю видання містить унікальні відомості про тисячі населених пунктів, їхню історію, церковні громади, власників маєтків.

Праця Похилевича є безцінним джерелом для генеалогічних досліджень, вивчення історії поселень та церковної топографії Київщини середини XIX століття.

РОЗДІЛ 2. ПУТІВНИКИ ПО КИЄВУ

2.1. Костянтин Шероцький. «Киев: путеводитель с планом г. Киева и 58 иллюстрациями» (1917)

Повна бібліографічна інформація:

• Автор: Шероцький Костянтин Васильович
• Назва: Кіевъ: путеводитель съ планомъ г. Кіева и 58 иллюстраціями
• Видання: Київ: Фото-літо-типографія С.В. Кульженка, 1917
• Обсяг: 356 с.: іл. 58
• Посилання: https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000377

Характеристика:

Путівник, виданий у переломному 1917 році — на межі імперій і революцій. Це останній великий путівник Києва дореволюційної доби, який зафіксував місто напередодні драматичних змін. 58 ілюстрацій та детальний план міста роблять це видання важливим документом для розуміння топографії та вигляду Києва початку XX століття.

2.2. «Київ: Провідник» за редакцією Федора Ернста (1930)

Повна бібліографічна інформація:

• Редактор: Ернст Федір Романович
• Назва: Київ: Провідник
• Видання: Всеукраїнська академія наук, Комітет святкування 10-річного ювілею ВУАН
• Місто, рік: Київ, 1930
• Обсяг: 800 с.
• Посилання: https://stud.uu.edu.ua/upload/dozvillya/Ekscursiyni_programi/Kiyiv/Kiev1930.pdf

Характеристика:

Унікальна книга-путівник по Києву 1930 року, репринтне перевидання якої пропонується увазі сучасних читачів. Провідну роль у реалізації видання відіграв його редактор — видатний український мистецтвознавець та пам’яткоохоронець Федір Ернст.

Видання налічує 340 статей, 243 з яких написав (частково у співавторстві) сам Ф. Ернст. Решту статей до провідника уклали видатні науковці 1920-30-х років:

• Василь Базилевич
• Петро Курінний
• Всеволод Зуммер
• Михайло Рудинський
• Олекса Новицький
• Микола Макаренко
• Євгенія Спаська та інші

Передмову до сучасного видання написано відомим українським істориком Сергієм Білоконем.

Значення:

Видання повертає обличчя Києва, який ще не зазнав архітектурних втрат від ідеологічних впливів радянської тоталітарної системи. До книги в комплекті додається мапа Києва 1930 року (уклав П. Тимошок).

Це не просто путівник — це наукова енциклопедія міста, створена найкращими фахівцями української науки 1920-х років, у період так званої «українізації» та культурного ренесансу.

2.3. «Спутникъ по г. Кіеву: иллюстрированный путеводитель»

Повна бібліографічна інформація:

• Назва: Спутникъ по г. Кіеву: иллюстрированный путеводитель по Кіеву и его окрестностямъ
• Посилання: https://dlib.kiev.ua/items/show/194#?c=0&m=0&s=0&cv=0

Зміст:

• Кіевъ и его достопримѣчательности
• Справочный указатель и адресъ-календарь г. Кіева

Характеристика:

Ілюстрований путівник дореволюційної доби з детальними описами пам’яток Києва та його околиць. Містить довідковий покажчик та адрес-календар міста, що робить його цінним джерелом для вивчення міської інфраструктури та адміністративного устрою Києва.

2.4. Петро Познак, Сергій П’ятериков. «Київ, погляд через століття» (1987)

Повна бібліографічна інформація:

• Автори: Познак Петро, П’ятериков Сергій
• Назва: Київ, погляд через століття
• Рік: 1987
• Мова: українська
• Ілюстрації: чорно-білі фото

Характеристика:

Унікальний фотопутівник, особливістю якого є те, що в ньому представлені знімки вулиць, площ, окремих визначних споруд, зроблені з однієї точки у дореволюційні роки і в 1980-х роках.

Такі порівняльні фотографії дають можливість здійснити захоплюючу екскурсію вулицями давнього Києва та Києва 1980-х років, простежити трансформації міського середовища протягом майже століття.

РОЗДІЛ 3. КИЇВ У РОКИ ВИПРОБУВАНЬ: ДОКУМЕНТАЛЬНІ СВІДЧЕННЯ

3.1. Дмитро Малаков. «Оті два роки… У Києві при німцях» (2002)

Повна бібліографічна інформація:

• Автор: Малаков Дмитро
• Ілюстратор: Малаков Георгій
• Назва: Оті два роки… У Києві при німцях
• Видання: Київ: Амадей, 2002
• Обсяг: 316, [1] с., [5] арк. іл.: іл.
• Серія: Бібліотека музею історії міста Києва
• Посилання: https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000022142

Характеристика:

778 днів і ночей Київ жив «при німцях». Як жив? Чим він вижив? Документальна повість Дмитра Малакова «Оті два роки» нарешті дає відповідь на ці питання.

Зміст охоплює:

• Пожежа Хрещатика
• Підрив будинків
• Торгівля на ринках
• Робота у німців
• Пошук їжі, мила, одягу
• Преса і чутки
• Спротив і покора

Про все це і багато іншого розповідається від першої особи. Ілюстрації (переважно в техніці «туш-перо») зроблені старшим братом автора, заслуженим художником України Георгієм Малаковим.

Книга є важливим документом епохи, що відтворює повсякденне життя киян в екстремальних умовах нацистської окупації.

3.2. Нандор Феттіх. «Київський щоденник 3.XII.1941‒19.I.1942»

Повна бібліографічна інформація:

• Автор: Феттіх Нандор (1900‒1971)
• Назва: Київський щоденник 3.ХІІ.1941‒19.І.1942
• Посилання: http://resource.history.org.ua/item/11174

Біографічна довідка:

Нандор Феттіх (1900‒1971) — знаний угорський вчений, археолог, мистецтвознавець. Наприкінці 1941 року був відряджений нацистським відомством А. Розенберґа для опису культурних цінностей, що зберігалися в музеях Києва.

Характеристика:

«Київський щоденник» — історичний документ важливого значення, що з авторських позицій висвітлює першу зиму гітлерівської окупації Києва. Під час перебування в місті Феттіх спілкувався з відомими українськими вченими, які з різних причин залишилися в окупованому місті.

Щоденник містить чимало цікавих подробиць з життя окупованого Києва. Він ніколи не публікувався повністю. Український переклад зроблено з рукопису угорською мовою, доповнений авторськими фото та малюнками.

Українське видання супроводжує науковий коментар, а також додаткові ілюстрації з тогочасного життя. Автентичні ілюстрації Н. Феттіха подані в тому порядку, в якому угорський археолог планував розмістити їх у своєму «Щоденнику».

Видання розраховане на усіх, кому не байдужа доля рідного міста.

3.3. Софія Парфанович. «У Києві в 1940 році»

Повна бібліографічна інформація:

• Автор: Парфанович Софія
• Назва: У Києві в 1940 році
• Посилання: https://diasporiana.org.ua/memuari/3240-parfanovich-s-u-kiyevi-v-1940-rotsi/

Слова автора:

«…я випускаю мої спогади в світ, бо вони не тільки не втратили своєї свіжості й актуальності, але й тепер допомагають зрозуміти тяжке, неможливе для українців життя під більшовицькою окупацією. Вони дають також відповідь, чому ми, тисячі нас, покинули свою Батьківщину, й пішли в бездоріжжя мандрівки, зберігаючи тільки незалежність наших душ та право чути, думати, говорити й діяти, як українці».

Характеристика:

Спогади Софії Парфанович є важливим документом епохи, що розкриває атмосферу Києва напередодні Другої світової війни, у період сталінських репресій та тоталітарного режиму. Це особисте свідчення про причини, що змусили тисячі українців покинути рідну землю.

3.4. Костянтин Курилишин. «Українське життя в умовах німецької окупації (1939–1944 рр.)» (2010)

Повна бібліографічна інформація:

• Автор: Курилишин Костянтин
• Повна назва: Українське життя в умовах німецької окупації (1939–1944 рр.): за матеріалами україномовної легальної преси: [монографія]
• Видання: НАН України, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника [та ін.]
• Місто, рік: Львів: ЛННБ України ім. В. Стефаника, 2010
• Обсяг: 325, [1] c.: іл.

Характеристика:

У монографії досліджено зміст україномовної легальної преси, що виходила у Генеральній Губернії та Райхскомісаріаті України впродовж 1939–1944 років.

Проаналізовані публікації представлено окремими розділами:

• Державницькі сподівання українців
• Законодавча регламентація життя під окупацією
• Доля військовополонених
• Переселенські акції
• Антиєврейська проблематика
• Формування дивізії «Галичина»
• Окремі малодосліджені аспекти діяльності Українського Центрального Комітету

Окрім того, проаналізовано друковані на сторінках цих видань матеріали, в яких критично висвітлювався радянський період української історії. Подано авторське бачення проблеми колабораціонізму українців у СРСР.

РОЗДІЛ 4. АРХІТЕКТУРНА КИЄВА: БУДИНКИ, ВУЛИЦІ, ОСОБНЯКИ

4.1. Ольга Друг, Дмитро Малаков. «Особняки Києва»

Повна бібліографічна інформація:

• Автори: Друг Ольга, Малаков Дмитро
• Назва: Особняки Києва

Характеристика:

Книга «Особняки Києва» розповідає про елітні будинки XIX – початку XX сторіччя, їх мешканців та багато аспектів життя киян того періоду.

У книзі представлені:

• Роботи видатних архітекторів: В.М. Ніколаєва, А.-Ф.К. Краусса, П.І. Спарро, О.Я. Шіле та багатьох інших
• Історичні фото та проєкти
• Особняки різних районів: Липок, Старокиївської частини, Бульварної та Либідської частини міста, Подолу, Печерська і Лук’янівки

Це дослідження співробітників Музею історії Києва Ольги Друг і Дмитра Малакова не залишить байдужими архітекторів, тих, хто любить стилі неоренесанс, класицизм, ампір, модерн і неоготику, та всіх, хто цікавиться історією Києва.

4.2. Ольга Друг. «Вулицями старого Києва»

Повна бібліографічна інформація:

• Автор: Друг Ольга
• Назва: Вулицями старого Києва

Характеристика:

Книга Ольги Друг «Вулицями старого Києва» — це розповідь про центральні історичні райони Києва, про його вулиці, будинки, храми, давні архітектурні ансамблі — Софію Київську та Києво-Печерську лавру — об’єкти світової спадщини.

У книзі використовуються матеріали державних архівів, музеїв, бібліотек і архівів старовинних київських сімей. Це ретельно документоване дослідження, що поєднує наукову точність із захоплюючою розповіддю про минуле столиці.

4.3. Дмитро Малаков. «Прибуткові будинки Києва»

Повна бібліографічна інформація:

• Автор: Малаков Дмитро
• Назва: Прибуткові будинки Києва

Характеристика:

У книзі «Прибуткові будинки Києва» висвітлено проблему колишніх прибуткових будинків у Києві на тлі загального історичного поступу впродовж 100 років. Видання доповнює значна кількість фотоілюстрацій та довідковий апарат.

Історичний контекст:

Прибутковий житловий будинок набув масового поширення наприкінці XIX – на початку XX століття в усіх великих європейських містах, ставши основним типом житла для осіб середнього класу і в Києві.

Упродовж двох так званих «будівельних лихоманок» 1895–1901 та 1907–1914 років у Києві було споруджено понад тисячу багатоповерхових секційних житлових будинків, квартири в яких здавалися внайми, приносячи прибуток домовласникові.

Разом з громадськими будинками різного призначення, зведеними в цей час, прибуткові будинки завдяки жовтоцегляним фасадам сформували своєрідне, суто київське урбаністичне середовище, збагачене неповторним рельєфом, чарівними краєвидами, пам’ятками давнини, буйною зеленню.

Виник і розвинувся певний уклад життя, традиції, звичаї, притаманні саме Києву — київський міський побут.

Драматична доля:

Однак усе це тривало відносно недовго, оскільки 1919 року прибуткові будинки було націоналізовано, а квартири в них перетворено з індивідуальних на комунальні, багатосімейні. Відтоді прибутковий будинок як такий зник.

У ході капітальних ремонтів, що почалися у 1960-х роках, було знищено не лише деталі екстер’єру, але й інтер’єри, планування помешкань. Робилося це заради надання кожній родині окремої квартири, бо комунальне житло не витримало випробування часом.

Книга розрахована на архітекторів, істориків, мистецтвознавців, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією Києва, та киян.

4.4. Дмитро Малаков. «Про киян відомих і призабутих»

Повна бібліографічна інформація:

• Автор: Малаков Дмитро Васильович
• Назва: Про киян відомих і призабутих

Про автора:

Дмитро Малаков — відомий києвознавець, член Національної спілки краєзнавців України, лауреат Премії імені Дмитра Яворницького. Його дослідження, в яких поєднуються глибокі фактологічні знання, ерудиція, точність і образність висловлювань, користуються неабиякою популярністю.

На презентаціях його книг завжди бувало багато тих, хто цікавиться історією рідного міста. Йому довіряють, адже в усіх своїх публікаціях Д. Малаков послуговується передовсім першоджерелами — архівними документами, спогадами безпосередніх учасників, практично завжди з виїздом на місце.

Зміст книги:

Нове видання, не претендуючи на вичерпність, знайомить усіх небайдужих до історії рідного міста з:

• Діяльністю у Києві родини італійців Сала
• Київськими адресами Кричевських, Симиренків, С. Лифаря
• Життєвим і творчим шляхом призабутих київських архітекторів:
  • М. Даміловського
  • В. Листовничого (у співавторстві з Оксаною Горбань)
  • В. Пещанського
  • О. Повстенка (з широко цитованими спогадами Петра Одарченка)
• Художників: С. Верді, В. Мерного, В. Цимбала

Розповідається також про вшанування та увічнення пам’яті декого з наших видатних майстрів, які залишили свій творчий доробок Києву. Найславетнішим з них присвячено експозиції у київському Музеї української діаспори.

РОЗДІЛ 5. ДОВІДКОВІ ТА ЕНЦИКЛОПЕДИЧНІ ВИДАННЯ

5.1. «Довідник вулиці Києва» (2015)

Повна бібліографічна інформація:

• Назва: Довідник вулиці Києва
• Статус: Додаток до рішення Київської міської ради від 22.01.2015 № 34/899

Характеристика:

Офіційний довідник, затверджений рішенням Київської міської ради, що містить повний перелік вулиць міста з офіційними назвами станом на 2015 рік. Важливий документ для розуміння топоніміки сучасного Києва.

5.2. Л. Пономаренко, О. Різник. «Київ, короткий топонімічний довідник» (2003)

Повна бібліографічна інформація:

• Автори: Пономаренко Л., Різник О.
• Назва: Київ, короткий топонімічний довідник
• Рік: 2003
• Обсяг: 124 сторінки з ілюстраціями
• Палітурка: м’яка обкладинка

Характеристика:

Довідник містить декілька сотень назв київських місцевостей, передусім тих, де зараз існує житлова або промислова забудова і які становлять найбільший інтерес щодо походження своїх назв та історичної долі.

Компактне й інформативне видання для всіх, хто цікавиться етимологією київських топонімів та історією районів міста.

5.3. «Історія міст і сіл Української РСР» (1962–1973)

Повна бібліографічна інформація:

• Назва: Історія міст і сіл Української РСР / История городов и сел Украинской ССР
• Обсяг: 26 томів
• Період видання: 1962-1973
• Посилання: https://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=4412611

Історія створення:

29 травня 1962 року була підписана постанова ЦК КПУ № 16/18-3 «Про видання «Історії міст і сіл Української РСР».

Це перша фундаментальна історична праця, кожний том якої висвітлював історію населених пунктів окремих областей України, а їх на той час налічувалося майже 40 тисяч.

Робота над виданням:

Важливе місце у збиранні матеріалів для написання нарисів про міста і села належить:

• Обласним державним архівам
• Музеям
• Краєзнавчим науково-дослідним установам
• Науковим бібліотекам, де найбільш повно зосереджено краєзнавчу літературу

Очолювала цю роботу Державна історична бібліотека України, яка спільно з Інститутом історії АН України розробила методичні рекомендації щодо організації роботи обласних бібліотек з надання допомоги авторам «Історії міст і сіл…». Роботу архівістів очолював на міністерському рівні Олександр Мітюков.

Значення:

Історіографія історії України містить значну кількість робіт, присвячених написанню цієї фундаментальної колективної праці. Дослідники історії створення енциклопедичного довідника збагатили вітчизняну історіографічну спадщину студіями, які розкривають структуру, функціонування Головної редакційної колегії видання, результати та значення співпраці науковців і громадськості.

5.4. «Довідник про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941-1944)»

Повна бібліографічна інформація:

• Назва: Довідник про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941–1944)
• Посилання: https://shron1.chtyvo.org.ua/Dubyk_Maryna/Dovidnyk_pro_tabory_tiurmy_ta_hetto_na_okupovanii_terytorii_Ukrainy_1941-_1944.pdf

Характеристика:

У довіднику подаються відомості про місцезнаходження та зміст архівних документів, які свідчать про місця примусового утримання цивільного населення та військовополонених на окупованій території України в 1941–1944 роках.

На їхній підставі здійснено класифікацію таборів відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань».

Цільова аудиторія:

Довідник розрахований на:

• Працівників архівних установ
• Органи соціального захисту населення
• Інші організації, причетні до забезпечення прав та законних інтересів громадян України
• Істориків, які досліджують історію окупації України під час Другої світової війни

ВИСНОВКИ

Представлений бібліографічний огляд демонструє багатство та різноманітність літератури про Київ — від фундаментальних досліджень XIX століття до сучасних наукових студій та мемуарної літератури.

Ключові тенденції київської історіографії:

1. Наступність традиції

Від класичних праць Закревського та Грушевського до сучасних досліджень Малакова та Друг простежується безперервна традиція ретельного вивчення історії міста на основі архівних джерел та польової роботи.

2. Багатоаспектність

Київ досліджують як:

• Адміністративний центр (Закревський, Похилевич)
• Центр освіти та духовності (Голубєв, література про КМА)
• Архітектурний феномен (Друг, Малаков)
• Живий організм у різні історичні періоди (путівники, щоденники, спогади)

3. Документальність

Особливу цінність мають свідчення очевидців про драматичні періоди в історії Києва:

• Окупація нацистами 1941–1943 (Малаков, Феттіх)
• Радянська доба (Парфанович, Курилишин)
• Трансформації міста (фотопутівники)

4. Доступність

Більшість представлених праць оцифровано та доступні онлайн, що робить київську історіографічну спадщину відкритою для широкого кола дослідників і зацікавлених читачів.

Перспективи досліджень

Київська історіографія продовжує розвиватися. Щороку з’являються нові дослідження, що використовують раніше недоступні архівні матеріали, нові методології та міждисциплінарні підходи.

Представлений огляд може слугувати відправною точкою для всіх, хто цікавиться історією української столиці — від професійних істориків і краєзнавців до студентів і просто киян, які прагнуть краще пізнати своє місто.

ДОДАТОК: ПОВНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ З ПОСИЛАННЯМИ

Фундаментальні дослідження XIX — початку XX ст.

1. Закревський Н.В. Описание Киева. Т. 1, 2. — М.: Моск. археолог. общество, 1868. — Т. 1: 455 с.
   https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000013282
2. Грушевський М.С. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия. — К.: Тип. Императорского университета, 1891. — 520 с.
   http://hrushevsky.history.org.ua/item/0005704
3. Голубєв С.Т. История Киевской духовной академии. Вып. 1. — 1886.
4. Ігнатович-Завілейський В.В. Електричний трамвай у Києві. Публічна лекція, 1894.
   http://search.nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0006952
5. Похилевич Л.І. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. — К.: В тип. Киево-Печер. лавры, 1864. — 763 c.

Путівники

6. Шероцький К.В. Кіевъ: путеводитель съ планомъ г. Кіева и 58 иллюстраціями. — К.: Фото-літо-тип. С.В. Кульженка, 1917. — 356 с.
   https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000377
7. Київ: Провідник / За ред. Ф. Ернста. — К.: ВУАН, 1930. — 800 с.
   https://stud.uu.edu.ua/upload/dozvillya/Ekscursiyni_programi/Kiyiv/Kiev1930.pdf
8. Спутникъ по г. Кіеву: иллюстрированный путеводитель.
   https://dlib.kiev.ua/items/show/194#?c=0&m=0&s=0&cv=0
9. Познак П., П’ятериков С. Київ, погляд через століття. — 1987.

Документальні свідчення

10. Малаков Д. Оті два роки… У Києві при німцях. — К.: Амадей, 2002. — 316 с.
    https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000022142
11. Феттіх Н. Київський щоденник 3.ХІІ.1941‒19.І.1942.
    http://resource.history.org.ua/item/11174
12. Парфанович С. У Києві в 1940 році.
    https://diasporiana.org.ua/memuari/3240-parfanovich-s-u-kiyevi-v-1940-rotsi/
13. Курилишин К. Українське життя в умовах німецької окупації (1939–1944 рр.). — Львів: ЛННБ України ім. В. Стефаника, 2010. — 325 с.

Архітектурна київіана

14. Друг О., Малаков Д. Особняки Києва.
15. Друг О. Вулицями старого Києва.
16. Малаков Д. Прибуткові будинки Києва.
17. Малаков Д. Про киян відомих і призабутих.

Довідкові видання

18. Довідник вулиці Києва. Додаток до рішення Київської міської ради від 22.01.2015 № 34/899.
19. Пономаренко Л., Різник О. Київ, короткий топонімічний довідник. — 2003. — 124 с.
20. Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. — 1962–1973.
    https://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=4412611
21. Довідник про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941–1944).
    https://shron1.chtyvo.org.ua/Dubyk_Maryna/Dovidnyk_pro_tabory_tiurmy_ta_hetto_na_okupovanii_terytorii_Ukrainy_1941-_1944.pdf

Додаткові ресурси

22. Література про КМА: http://restoration.ukma.edu.ua/content/literatura-pro-kma-0