Як працювала схема

Продукти для армії закуповували комплектами за каталогом із 409 найменувань. Найбільш затребувані продукти — овочі, крупи, м’ясо, вода — становили лише 10% асортименту. Решту, як-от спеції, желатин чи сезонні ягоди, майже не замовляли.

Ціну комплекту формували за середнім показником по всьому каталогу. Це дозволяло завищувати ціни на ходові продукти (наприклад, картоплю) й водночас занижувати на ті, що фактично не постачалися (черешня взимку). На папері ціна комплекту залишалася стабільною, проте фактично бюджет переплачував.

Наслідки

У серпні — грудні 2022 року дві пов’язані компанії незаконно отримали понад 733 мільйони гривень. Частину цих коштів вивели через дивіденди та фінансову допомогу підконтрольним структурам, а далі могли використати для купівлі готелів у Хорватії та іншої нерухомості.

Хто підозрювані

• колишній керівник департаменту Міноборони;
• власниця компаній-постачальниць;
• два керівники цих компаній;
• кілька фізичних осіб.

Їм інкримінують:

• ч. 5 ст. 191 ККУ (розтрата майна в особливо великих розмірах),
• ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 (замах на розтрату),
• ч. 3 ст. 209 (легалізація доходів).

Що змінилося після розголосу

Після початку слідства й публікацій у медіа (зокрема скандалу з «яйцями по 17 грн») ціни на 11 основних продуктів знизили. Це дозволило запобігти новим втратам бюджету на суму 788 мільйонів гривень. Також Міноборони змінило порядок закупівель і запровадило пілотні механізми контролю.

Подальші кроки

Матеріали щодо інших договорів виділили в окреме провадження. Слідство триває, а НАБУ і САП встановлюють додаткових причетних, у тому числі серед посадовців Міноборони.

Чому це важливо знати

Закупівлі продуктів для армії — одна з найчутливіших сфер у воєнний час. Викриття масштабних розкрадань і доведення справи до суду є ключовим сигналом для суспільства та міжнародних партнерів: корупція в оборонному секторі не залишиться безкарною.