Skip to main content

Європа готує «повітряний щит» і план Б для України

Після наймасштабнішої повітряної атаки Росії європейські лідери обговорюють створення «повітряного щита» та альтернативні плани підтримки України. Про це пише Financial Times, аналізуючи результати дзвінка між Дональдом Трампом та десятьма європейськими лідерами.

 |  Андрій Миколайчук  | 
Переговори лідерів України, США, Франції, Фінляндії, Німеччини, Великої Британії, Італії, ЄС і НАТО
Зустріч «Дев’ятки». Переговори лідерів України, США, Франції, Фінляндії, Німеччини, Великої Британії, Італії, ЄС і НАТО. Вашингтон, 18 серпня 2025 року. Фото: facebook.com/WhiteHouse

Несподівана готовність Трампа посилити санкції

Коли очільника РФ Володимира Путіна запитують про мир, його дії говорять про протилежне. Минулих вихідних Росія здійснила найбільшу повітряну атаку на Україну з лютого 2022 року. Наступного дня президента США Дональда Трампа запитали, чи готовий він посилити санкції проти Росії. «Так, готовий», — лаконічно відповів він.

Ця відповідь може здатися спонтанною реакцією на останні російські атаки. Насправді вона відображає результат майже двогодинної розмови між Трампом та десятьма європейськими лідерами у четвер. Серед учасників були Емманюель Макрон, Урсула фон дер Ляєн, Володимир Зеленський, Джорджа Мелоні та Александер Стубб.

Жорсткі переговори про енергетику та Китай

Під час дзвінка Трамп був часом різким і конфронтаційним, але європейці вже звикли до такого стилю. Вони вважають, що близькі до того, щоб адміністрація Трампа посилила вторинні санкції проти покупців російської енергії та збільшила військову допомогу Україні.

Білий дім справедливо зауважує, що європейцям варто спершу навести лад у власному домі. Трамп розкритикував ЄС за те, що той досі імпортує енергоносії з Росії. Європейці відповіли, що закупівлі вже знижені до 20% від довоєнного рівня, причому значну частку формують Угорщина та Словаччина — дві країни-члени, «найближчі» до американського руху MAGA.

Компромісне рішення полягає в тому, що Європа рухатиметься до повного припинення енергетичних закупівель у Росії, водночас закликаючи Білий дім тиснути на своїх друзів у Будапешті та Братиславі. Міністр фінансів США Скотт Бессент підтвердив NBC, що мета — «посилити тиск на російську економіку» і щоб «США та ЄС робили це разом».

Трамп також розкритикував європейських лідерів за відсутність тиску на Китай — найбільшого покупця російської енергії, який щойно домовився про відкриття нового великого газопроводу з Росією. Європейці погодилися працювати зі США над вторинними санкціями проти Китаю, зосередившись на товарах, що допомагають російським військовим зусиллям.

«Коаліція охочих» без реальної готовності

«Коаліція охочих», що зустрілася в Парижі минулого тижня, обговорювала можливу післявоєнну військову допомогу Україні, включно з розгортанням «сил підтримки» з європейських військ у країні. Однак багато найважливіших країн цієї коаліції насправді не готові розгортати війська в Україні. Серед тих, хто вагається — Німеччина, Італія та Польща.

Навіть ті, хто заявляє про готовність внести свій внесок до «сил підтримки», хочуть, щоб США забезпечили логістичну та повітряну підтримку. Вони також готові розгортати війська в Україні лише в контексті узгодженого припинення вогню з Росією.

Росія наполягає, що ніколи не погодиться на розміщення європейських військ на українській землі і вважатиме їх легітимною ціллю. Тому заява про те, що європейські війська будуть розгорнуті в Україні лише після припинення вогню, може дати Росії парадоксальний стимул ніколи не погоджуватися на перемир’я.

«Повітряний щит» як реалістичний план Б

На щастя, європейські лідери розуміють ці пастки і працюють над швидшими та практичнішими способами збільшення військової допомоги Україні.

Оскільки зрозуміло, що Росія навряд чи погодиться на переговорне припинення вогню, зараз обговорюється створення «фактичного припинення вогню» через американський «повітряний щит» для України. Такий щит передбачав би значне збільшення засобів протиповітряної оборони, які могли б закрити небо для російських дронів, хоча й не для балістичних ракет.

Європейці внесли б свій вклад, частково через морську підтримку, яка допомогла б захистити український повітряний простір. Обговорюється розгортання авіаносців, ймовірно, європейських.

Європейці розуміють, що було б помилкою покладатися лише на слово Трампа. Тому вони сподіваються побачити схвалення жорсткіших заходів проти Росії Конгресом США. Сенатор Ліндсі Грем із Південної Кароліни, республіканський «яструб» щодо Росії, відіграє ключову роль у цих зусиллях.

Небезпека втратити загальну картину

Очевидна небезпека для європейців полягає в тому, що вони настільки занурені в тонкощі дипломатії та мистецтво «нашіптування Трампу», що втрачають загальну картину.

Американський президент неодноразово сигналізував словом і ділом, що не хоче брати на себе зобов’язання щодо оборони України. Як повідомляється, щойно перейменований Департамент війни незабаром оголосить, що Америка зосередиться на захисті власних інтересів у західній півкулі.

Переконати Трампа посилити військовий та економічний тиск на Путіна — і, що найважливіше, утримати цей курс — завдання майже нереальне. Спробувати, звісно, варто. Але Європа має підготувати план Б на той випадок, коли мистецтво «приручення Трампа» дасть збій.

Чому це важливо знати

Для України «повітряний щит» — це шанс вижити зимою. Масштабна програма ППО разом із вторинними санкціями проти Китаю та інших покупців російської енергії може кардинально змінити ситуацію.

Такий подвійний удар працюватиме на трьох рівнях.

  • Перший — економічний: Росія втратить доходи від енергоекспорту, а її оборонка залишиться без критичних компонентів.
  • Другий — оборонний: ефективне перехоплення дронів і крилатих ракет збереже українську інфраструктуру та заощадить мільярди на відновленні.
  • Третій — стратегічний: армія зможе зосередитися на фронті, не витрачаючи дефіцитні ракети-перехоплювачі швидше, ніж надходять нові.

Проблема в тому, що сподіватися лише на примхливого Трампа — це як будувати фортецю на піску. Україні та партнерам потрібна не обіцянка, а юридично закріплена система підтримки з чіткими бюджетами та термінами. «Повітряний щит» має стати її серцем, а санкції — механізмом постійного тиску, який оновлюється щоразу, коли Кремль знаходить лазівки.

Інакше Путін продовжуватиме ескалацію. Він розраховує на те, на що завжди розраховував: що Захід втомиться, допомога затримається, а Україна залишиться сам на сам із російськими ракетами.