У вівторок увечері тисячі людей вийшли на вулиці Києва, протестуючи проти закону №12414, який фактично позбавляє незалежності Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП), — пише німецьке видання Die Welt. Це перші масові протести проти влади з початку повномасштабного вторгнення Росії.

Мітингувальники — здебільшого молодь, серед яких були і військові в уніформі — зібралися перед Офісом Президента. Вони тримали саморобні плакати з написами «Корупція любить тишу» та «Зупиніть закон!». Щільно стоячи пліч-о-пліч, протестувальники співали гімн України та скандували «Україна — не Росія!», вимагаючи скасування закону.

Закон, який викликав бурю

Закон №12414, ухвалений Верховною Радою у вівторок, передбачає підпорядкування НАБУ та САП Генеральному прокурору — посадовцю, якого призначає президент. В умовах воєнного стану це означає фактичне підпорядкування антикорупційних розслідувань політичній вертикалі влади.

Попри масові протести та заклики громадськості, пізно ввечері на сайті парламенту з’явилася інформація про те, що Володимир Зеленський підписав закон. У нічному відеозверненні президент заявив:

«Антикорупційна структура продовжить працювати — але без російських впливів. Все має бути від цього звільнено».

За словами Зеленського, НАБУ та САП не демонструють належної ефективності, особливо у справах щодо осіб, які виїхали за кордон. Він також повідомив, що провів телефонні розмови з керівниками обох відомств.

Реакція громадянського суспільства та міжнародної спільноти

Антикорупційні організації розцінюють новий закон як черговий крок влади до послаблення незалежних інституцій. Центр протидії корупції (AntAC) заявив у соцмережі X:

«Йдеться про спробу змусити НАБУ і САП замовкнути — саме тоді, коли вони наближаються до найближчого оточення Зеленського».

Активісти пов’язують закон із розслідуванням щодо колишнього міністра Олексія Чернишова — близького соратника президента. За версією слідства, він міг незаконно збагачуватися під час перебування на посаді, хоча сам Чернишов відкидає ці звинувачення.

AntAC також попереджає, що нове законодавство становить «пряму загрозу євроінтеграційному курсу України», адже незалежність антикорупційних інституцій — одна з ключових вимог для вступу до ЄС.

Єврокомісарка Марта Кос назвала закон «серйозним кроком назад» на шляху України до членства в ЄС. Речник Єврокомісії нагадав, що фінансова допомога Україні безпосередньо пов’язана з дотриманням принципів демократичного врядування.

Тиск на антикорупційні органи

Напередодні ухвалення закону СБУ провела масштабні обшуки у співробітників НАБУ та САП — понад 70 обшуків, під які потрапили 15 працівників. Формальною підставою стали звинувачення в тому, що окремі співробітники нібито допомагали громадянам незаконно виїжджати за кордон, а один із них начебто працював на російську розвідку.

НАБУ заявило, що всі дії СБУ проводилися без судових рішень на підставі розмитих звинувачень. Експерти розцінюють це як політичний тиск, спрямований на дискредитацію органів, які розслідують корупцію у вищих ешелонах влади.

«Вони руйнують нашу демократію»

Серед протестувальників панували тривога та обурення. 36-річна Марія в розмові з кореспондентом Die Welt заявила:

«Вони руйнують нашу демократію. Я очікую, що він [Зеленський] почує нас і скасує цей квазіросійський закон. Ми хочемо будувати нашу країну разом. У нас є голос, і ми його піднімемо».

21-річний Матвій, загорнутий у прапор України, поділився своїми побоюваннями:

«Я дуже боюся, що ми втрачаємо нашу демократію. Наш уряд сьогодні знищив найважливіші інституції, які боролися з корупцією».

Примітно, що критика безпосередньо на адресу Зеленського лунала рідко — попри опитування, він зберігає високі рейтинги довіри. Натомість основний гнів протестувальників був спрямований на главу Офісу Президента Андрія Єрмака, якого багато хто вважає найвпливовішою людиною в країні після президента. Дехто навіть називає його «тіньовим президентом».

Корупція в умовах війни

За даними Transparency International, Україна залишається найкорумпованішою країною Європи — гірші показники лише в Росії. У світовому рейтингу сприйняття корупції Україна посідає 105-те місце зі 180 країн.

Водночас українські антикорупціонери відзначають певний прогрес останніх років, хоча війна суттєво ускладнює їхню роботу. Багато документів засекречуються під приводом військової таємниці.

Попри це, корупційні скандали продовжують спливати на поверхню. На початку 2023 року в центрі уваги опинилося Міністерство оборони — його підозрювали в укладанні контрактів на постачання продовольства для військових за завищеними цінами. Йшлося про суму в 330 мільйонів євро, що ледь не коштувало посади тодішньому міністру Олексію Резнікову.

Чому це важливо знати

Прийняття закону №12414 завдає серйозного удару по довірі до української влади як усередині країни, так і на міжнародній арені. В умовах, коли Україна веде війну на виживання, послаблення антикорупційних органів підриває здатність країни демонструвати відданість демократичним стандартам — що є умовою не лише для євроінтеграції, але й для продовження фінансової та військової підтримки від партнерів.

Цей закон поглиблює ризики автократизації та віддаляє Україну від європейської моделі державного управління. Для українського суспільства це критичний момент: втрата незалежності НАБУ і САП — це не просто технічна зміна, а загроза самому принципу прозорості та підзвітності влади, за який українці боролися на Майдані.

Якщо цю тенденцію не буде зупинено, Україна ризикує втратити моральну перевагу у протистоянні з державою, що побудована на системній корупції та авторитаризмі.