Чеки в Україні: фіскальний, товарний, електронний — що має знати кожен покупець
У повсякденному житті кожен споживач має право на документальне підтвердження покупки товару чи отриманої послуги.
В Україні існує кілька типів чеків — фіскальний, товарний та електронний — і кожен із них має свою юридичну силу та призначення.
Фіскальний чек
Це основний документ, який формується реєстратором розрахункових операцій (РРО або програмним РРО) і фіксує продаж із податковою реєстрацією. Чек має унікальний фіскальний номер і обов’язковий до видачі.
Фіскальний чек потрібен для:
- повернення або обміну товару;
- звернення до контролюючих органів при порушенні прав;
- підтвердження витрат для податкових потреб (особливо для ФОП чи юросіб).
Товарний чек
Це другорядний документ, який може видаватися додатково. Не має фіскального статусу, тому не замінює фіскальний чек.
Особливості товарного чеку:
- може містити реквізити продавця, дату, назву товару, підпис і печатку;
- не є юридично достатнім у разі податкових або гарантійних спорів;
- використовується переважно у розрахунках без РРО (наприклад, готівкові операції між фізособами).
Електронний чек
Це повноцінний фіскальний документ у цифровій формі. Його можна отримати на електронну пошту, через месенджер або QR-код.
Важливо:
Електронний чек можна перевірити через сайт Державної податкової служби: cabinet.tax.gov.ua
Що повинен знати покупець:
- Завжди вимагайте фіскальний чек — особливо у ресторанах, аптеках, онлайн-магазинах, на ринках.
- У разі відмови — фіксуйте порушення (фото, відео) і звертайтесь до ДПС або Держпродспоживслужби.
- Зберігайте чек до завершення гарантії або впевненості в якості товару.
- Не плутайте товарний чек із фіскальним — у разі спору він не має юридичної сили.
Чому це важливо знати
Чек — це не просто формальність, а захист прав покупця. Саме фіскальний чек дозволяє повернути кошти за неякісний товар, довести факт придбання та вимагати дотримання гарантії. У цифрову епоху електронний чек має ту саму юридичну силу, що й паперовий. Натомість товарний чек без фіскального — це лише внутрішній документ, який не захищає споживача у разі порушень. Усвідомлення цієї різниці — ключ до відповідального споживання і правового самозахисту.
