Акцію «Free Azov» щонеділі проводять рідні, побратими та активісти, щоб привернути увагу до долі захисників, які досі залишаються в полоні або про яких нічого не відомо.

Учасники події тримали портрети близьких, розповідали особисті історії та вимагали активніших дій від держави та міжнародної спільноти.

Анна, одна з учасниць, розповіла, що її чоловік зник 16 жовтня 2022 року, а брат — у березні 2023-го. «Звичайно, обміни та пошуки складні, ми все розуміємо, але жити в невідомості роками нестерпно», — зазначає вона.

Марина Цимбал прийшла підтримати свого побратима з батальйону «Айдар», якого полонили із простреленими ногами ще в 2022 році.

«Йому навіть не надавали медичної допомоги», — заявила вона.

Лідія розповіла про чоловіка та його побратима, які зникли на Курському напрямку 6 березня.

«У бригаді сказали, що їх було п’ятеро, і вони всі зникли. Була засідка, але ми віримо, що вони живі», — каже жінка.

Станом на 2025 рік: 63 тисячі зниклих безвісти

За офіційними даними реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, станом на лютий 2025 року було 63 тисячі — це військові та цивільні. Омбудсмен Дмитро Лубінець зазначає: близько 40% з тих, кого повертають із полону, офіційно вважалися зниклими безвісти.

Стамбульські домовленості та обміни полоненими

Починаючи з 16 травня 2025 року, Україна і Росія провели серію обмінів у межах домовленостей, досягнутих у Стамбулі:

• 23–25 травня: формат «1000 на 1000», повернено у три етапи 390, 307 і 303 українців відповідно.
• 9–14 червня: кілька етапів обміну, зокрема повернення поранених та тяжкохворих військових.
• 11 та 16 червня: репатріація тіл — загалом 6057 тіл загиблих.
• 19 червня: черговий обмін військовослужбовців ЗСУ, Нацгвардії, прикордонників — багато хто з них перебував у полоні з 2022 року.

За даними Медійної ініціативи за права людини, українських військових та цивільних незаконно утримують у понад 140 місцях — від колоній у глибині Росії до імпровізованих в’язниць на окупованих територіях. Правозахисники документують системне застосування тортур Федеральною службою виконання покарань РФ з перших місяців повномасштабного вторгнення.

Чому це важливо знати

Війна точиться не лише на передовій. Щодня тисячі родин борються за повернення тих, хто зник за колючим дротом російських катівень. Полонені та зниклі безвісти — це відкрита рана України, яка кровитиме, доки не повернеться останній захисник.

Акції на кшталт Free Azov виконують критичну функцію — не дають суспільству забути. Кожен портрет на площі нагадує: за цифрами статистики стоять реальні люди з іменами, історіями, родинами, які чекають.

Ця боротьба стосується кожного.