За даними КМДА, кількість міських парків зросла зі 111 у 2015 році до 125 у 2025-му, а площа — з 2700 до понад 3300 гектарів. Проте експерти наголошують, що це збільшення досягається за рахунок перереєстрації вже існуючих зелених територій — природних лісів і насаджень — як офіційних парків. Фактичного створення нових озеленених зон не відбувається.

Володимир Борейко з Київського еколого-культурного центру заявляє, що майже всі «нові» парки були вже зеленими зонами, які формально набули іншого статусу. Наприклад, парк «Наталка», що втратив понад 70 гектарів площі, або Оболонський острів, де плитка та лавки прийшли на зміну природному ландшафту.

Генпрокуратура наводить дані про скорочення площі у 26 із 63 найбільших парків Києва. Частина зменшень напряму пов’язана із забудовою: наприклад, ЖК «Світло Парк» на місці урочища Покол, зведення житла в Пущі-Водиці та плани будівництва ТРЦ на території парку «Кіото». Онлайн-система Global Forest Watch також фіксує втрати зелених масивів у межах міста.

Формально загальна площа всіх озеленених територій, за статистикою КМДА, зросла на 35 гектарів — це приблизно стільки ж, скільки займає Київський зоопарк. Натомість на одного мешканця площа озеленення відчутно скоротилася.

Чому це важливо знати

Реальні втрати зелених зон у Києві приховуються за маніпулятивною статистикою. Формальні прирости часто маскують деградацію природних територій і витіснення екосистем забудовою. У результаті погіршується якість життя, зменшується доступність рекреаційного простору та порушується екологічний баланс мегаполіса. Цей дисбаланс потребує публічного контролю й прозорого планування містобудування.