1. Чи врятує вогнегасник під час обстрілу?

Рятувальники підтверджують: вогнегасник у домі — це необхідність, особливо у часи війни, коли пожежі можуть спричиняти не лише побутові фактори, а й уламки боєприпасів, паливо БпЛА або запальна дія оздоблення будівлі (наприклад, утеплювачі фасадів).

Втім, користування ним залежить від ситуації. Якщо існує реальна загроза обвалення чи повторного вибуху — краще одразу евакуюватися. Мешканці, що стикалися з прильотами, згадують, що гасили вогонь ще до прибуття пожежників, особливо коли ті запізнювались через заблоковані під’їзди.

Фахівці радять:

• мати вдома хоча б один порошковий вогнегасник — він ефективний при горінні твердих речовин, легкозаймистих рідин та електрообладнання;
• в ідеалі — поєднувати з вуглекислотним, який менше забруднює приміщення;
• розміщувати вогнегасники в доступних місцях, бажано в кількох кімнатах;
• перевіряти їхній термін придатності й технічний стан.

2. Хто відповідає за пожежну безпеку в багатоповерхівках?

За законом (ст. 55 Кодексу цивільного захисту), це обов’язок ЖБК, ОСББ чи ЖЕКу. Вони мають слідкувати за справністю пожежних кранів та гідрантів, особливо у старих будинках. Якщо мешканці не бачать результатів — подавати колективні звернення до балансоутримувача.

3. Чи потрібна «тривожна валіза» вдома?

Так. Це підтверджують як рятувальники, так і мешканці, які пережили обстріли. Мінімальний вміст:

• документи (паспорт, водійське посвідчення, медичні дані);
• ноутбук або павербанк;
• базові ліки;
• теплі речі;
• запас їжі й води;
• переноска для тварини, якщо є.

Найкраще зберігати наплічник біля дверей або у легкодоступному місці.

4. Найчастіші помилки під час прильоту

• Зайва самовпевненість. Люди переоцінюють свої можливості й намагаються самотужки гасити пожежу, замість одразу викликати 101.
• Ігнорування евакуації. Часто на сигнал тривоги не реагують, сподіваючись, що «пронесе».
• Відсутність плану дій: не знають, де речі, хто що бере, куди йти.
• Блокування проїздів для спецтехніки — постійна проблема у дворах.

5. Якщо в оселі є тварини

Рятувальники з Kyiv Animal Rescue Group розповідають:

• часто про тварин згадують пізно або не повідомляють взагалі;
• під час евакуації котів і собак важко знайти, особливо якщо ті злякалися і ховаються;
• пожежники не мають часу шукати тварин, коли пріоритет — рятувати людей.

Щоб допомогти:

• Позначте на дверях або біля входу встановіть табличку, скільки тварин у квартирі;
• Зберігайте переноску в доступному місці;
• Одягайте на улюбленців адресники з телефоном;
• У разі загрози — тварина має бути в переносці чи на повідку, готова до евакуації.

Інколи саме домашні тварини стають єдиною «річчю», яку рятують у хаосі обстрілу. Як пригадує рятувальник, люди проходили кілометри під «градами», щоб вивести з небезпеки лише одного білого кота.

Чому це важливо знати

Російські обстріли вражають не лише критичну, а й житлову інфраструктуру. Кожен мешканець українського міста — потенційна мішень. Практичні поради з пожежної безпеки, евакуації та догляду за тваринами допомагають не лише знизити ризики, а й рятують життя. Цей матеріал — інструкція до дії для кожної родини, яка хоче бути готовою до надзвичайних ситуацій.