За інформацією Bloomberg із посиланням на оточення російського диктатора, Москва прагне до кінця 2025 року встановити повний контроль над Луганською, Донецькою, Запорізькою та Херсонською областями, які вона разом із окупованим Кримом включила до конституції РФ.

Російська воєнна економіка тримається на нафтодоларах

Попри колосальні витрати, Путін продовжує фінансувати війну за рахунок доходів від енергоносіїв. Щодня Росія експортує енергоресурси на суму понад 600 мільйонів євро. Обіцяні Трампом радикальні «вторинні мита» на російський енергоекспорт поки що не запроваджені.

З початку повномасштабного вторгнення 2022 року військовий бюджет Росії зріс майже вчетверо. У 2025 році на оборону заплановано рекордні витрати — 6,31% ВВП, що становить майже третину всіх державних видатків. Окрім офіційних статей, Москва приховує додаткові оборонні витрати в соціальному бюджеті та інших непрозорих статтях на суму близько 8,7% ВВП.

За підрахунками економіста Яніса Клуге з німецького аналітичного центру, загалом Росія витрачає на війну понад 40% свого бюджету.

Економічні виклики не зупиняють агресора

Незважаючи на економічні труднощі, Путін не планує згортати воєнні дії. Облікова ставка Центробанку Росії досягла безпрецедентних 21% — найвищого рівня за понад два десятиліття. Офіційна інфляція становить 3,3%, проте високі ціни знецінюють зростання доходів росіян.

Цивільний сектор економіки стагнує. Після швидкого зростання останніх двох років, викликаного високими цінами на нафту та газ і масовим розширенням військової промисловості, тепер спостерігається спад. У першому кварталі 2025 року цивільне виробництво впало на 0,8%.

Економіст Владислав Іносемцев переконаний, що чисто економічно Росію неможливо перемогти, оскільки Путін ще не вичерпав усі ресурси для фінансування війни. Національний фонд добробуту, хоча й скоротився на три чверті з початку вторгнення, все ще містить близько 31 мільярда доларів ліквідних коштів.

Готовність до драстичних заходів

Навіть у «катастрофічному сценарії» — падіння ціни нафти до 40 доларів за барель і скорочення експорту на 30% через санкції — Путін швидше вдасться до інших радикальних заходів, ніж скоротить воєнні витрати.

Серед можливих кроків: розпуск Національного фонду добробуту, примус приватних компаній купувати частки державних підприємств, конфіскація прибуткових частин банківського сектору або скорочення соціальних програм.

За оцінкою Іносемцева, сценарій, за якого Путін опиниться під реальним тиском, можливий лише через 2-3 роки.

Чому це важливо знати

Аналіз російських фінансових можливостей показує, що Путін має достатньо ресурсів для продовження війни ще кілька років. Це означає, що Україна повинна готуватися до тривалого протистояння та потребує постійної міжнародної підтримки. Розуміння економічних механізмів російської воєнної машини допомагає формувати ефективну стратегію санкцій та оборонну політику.