За його словами, полігон №5 приймає понад 700 тисяч тонн сміття щороку, з яких 15–20% надходить із сусідніх громад Київської області. Підприємство послідовно інвестує в рекультивацію, технічне переоснащення та екологічну безпеку об’єкта. Наприклад, перша карта полігону вже не приймає відходи та перебуває на завершальному етапі рекультивації, а друга — проходить модернізацію.

Полігон обладнано протифільтраційними екранами, системою збору та очищення фільтрату, а також системою збору полігонного газу з генерацією електроенергії. Проте остаточне розв’язання проблеми з фільтратом ще не завершене — необхідно впровадити технологію стабілізації концентрату.

Грущинський наголошує, що столиця — єдине місто в Україні, де різні типи відходів захоронюються на різних полігонах. Полігон №6 приймає лише інертні будівельні відходи, що не створюють запаху чи фільтрату.

Разом з тим, пошук нової ділянки під полігон чи сміттєпереробний завод триває роками без успіху. Війна також ускладнила реалізацію довгострокових екологічних рішень. На думку очільника підприємства, подолання кризи неможливе без підвищення культури поводження з відходами та готовності платити за безпечну утилізацію. Він констатує, що українці поки не готові до сортування та відповідального ставлення до сміття, але висловлює надію на зміну звичок.

Чому це важливо знати

Полігон №5 забезпечує життєдіяльність Києва та частини області, поки немає альтернатив для утилізації сміття. Його екологічна модернізація — критично важлива для здоров’я мешканців і довкілля. Інтерв’ю дає розуміння, чому закриття полігону — це складний процес, який потребує часу, фінансів і змін у ставленні суспільства до відходів.