Мовшович назвала чотири пріоритети збереження аудіовізуальної спадщини
Посилення архівних установ, належні умови для зберігання плівок та інших носіїв, робота з колекціями і європейська підтримка — такі чотири пріоритети державної політики у збереженні аудіовізуальної спадщини окреслила заступниця міністра культури Наталія Мовшович. Вона говорила про це 27 жовтня в Києві на заході «Пам’ять у кадрі: аудіовізуальна спадщина України для світу і майбутнього», повідомляє Міністерство культури.
Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Чотири пріоритети державної політики
Захід приурочили до Всесвітнього дня аудіовізуальної спадщини. Під час панельної дискусії «Аудіовізуальна спадщина України: спільні виклики та стратегія збереження» Наталія Мовшович назвала такі напрями:
- посилення інституційної спроможності установ;
- створення належних умов для збереження матеріальних носіїв;
- розвиток роботи з архівними колекціями;
- міжнародна співпраця та залучення європейської підтримки.
Чому архіви — це питання суверенітету
У міністерстві називають збереження аудіовізуальної спадщини питанням культурного суверенітету України. Мовшович наголосила, що архіви — це не лише зображення та звук. За її словами, це свідчення епохи, частина культурної пам’яті й основа права України самостійно розповідати власну історію.
Хто долучився до дискусії
У розмові взяли участь голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, директорка Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву Тетяна Ємельянова і директор Довженко-Центру Ігор Гладун. Модерувала дискусію Тетяна Шевченко — перша заступниця голови Державної архівної служби, голова Українського комітету програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу».
Учасники обговорили потреби архівних і культурних установ, розвиток інфраструктури, залучення експертної та технічної допомоги, а також можливості європейського партнерства.
Раніше ми писали
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →
