Олеся Ісаюк розповіла про ідентифікацію українців в Аушвіці
Історикиня Олеся Ісаюк 15 жовтня виступила з доповіддю в Інституті Пілецького у Варшаві, представивши результати проєкту з доповнення електронної бази даних українців, ув’язнених в Аушвіці. Дослідження реалізоване за підтримки Фундації Пилипа Орлика, повідомляє Фундація Пилипа Орлика.
Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Чому ідентифікація українців в Аушвіці така складна
За словами Олесі Ісаюк, нацистська система реєстрації фіксувала в’язнів за громадянством, через що українці опинялися в категоріях громадян різних держав. Крім того, вони становили неоднорідну групу: військовополонені Червоної армії, члени українського націоналістичного підпілля, примусові робітники, депортовані з прикордонних територій українці та євреї із Закарпаття. Через це, за словами дослідниці, для встановлення українського походження недостатньо одного універсального критерію.
Ісаюк аналізувала написання імен і прізвищ у німецьких та польських документах, місця народження, мову повсякденного спілкування й релігійну належність. Зіставлення цих даних дає змогу точніше ідентифікувати людей і відновлювати їхні історії.
«Досвід формування бази даних українських в’язнів Аушвіцу чітко свідчить про те, що використання, на перший погляд, традиційних описових методів здатне продемонструвати нові грані тоталітарних практик», — наголосила Олеся Ісаюк.
Дослідження також виявило розбіжності між даними європейських і російських архівних баз. Їх зіставлення та перевірка інформації за різними джерелами допомагають відновити точніші відомості про в’язнів і показати, як тоталітарні режими впливали на ідентичність людей та пам’ять про них. Раніше під час Днів європейської спадщини у Львові Ісаюк провела лекцію «Як знайти свого: досвід ідентифікації українців у списках в’язнів Аушвіцу».
Раніше ми писали
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →
