Кирилівська церква: дослідник назвав ктитором князя Всеволода Ольговича
Засновником Кирилівської церкви був князь Всеволод Ольгович, який завершив будівництво храму до своєї смерті 1 серпня 1146 року. До такого висновку дійшов молодший науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська» Олександр Ганшин, дослідивши фрески пам’ятки. Відеозапис його лекції «Ктиторське питання Кирилівської церкви» оприлюднив Національний заповідник «Софія Київська».

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Чому літописи суперечать одне одному
Ктитор — це засновник храму, який ініціював і фінансував його спорудження. Від того, хто саме був ктитором Кирилівської церкви, залежить і датування самого собору, і його фрескових розписів.
Прямих повідомлень про закладання чи освячення храму літописи не містять. Відомості є лише в князівських некрологах. Іпатіївський літопис повідомляє, що княгиню Всеволожу поховали у церкві святого Кирила, яку вона сама збудувала. Лаврентіївський натомість пише, що князя Святослава Всеволодовича поклали в церкві, яку збудував його батько.
Якщо фундатор — князь, споруду датують 1140-ми роками, якщо княгиня — кінцем 1160-х. Науковці розділилися: одні називають ктитором князя, інші — княгиню, ще інші говорять про спільне ктиторство. Окремо історики довго плутали двох княгинь, яких літопис називає Всеволожими. Розмежував їх Михайло Максимович: ідеться про доньку київського князя Мстислава Володимировича Великого, дружину Всеволода Ольговича.
Сара замість княгині: нове прочитання фрески
У 1994 році співробітниця музею Тетяна Куделко припустила, що фреска на південній стіні південної нави зображає святих-покровителів замовників храму перед Христом. Пізніше Оленка Певна та Ірина Марголіна побачили в архітектурних кулісах цієї композиції жіночу постать і пов’язали її з княгинею-фундаторкою.
Олександр Ганшин знайшов пряму аналогію у фресках Каппадокії, у Ґереме. За його висновком, у Кирилівській церкві збереглася сцена «Гостинність Авраама»: в центрі — Христос, обабіч — двоє янголів, а жінка за кулісами — біблійна Сара.
Князь із макетом храму на фресці Страшного суду
Ключовим джерелом дослідник вважає групу князів на пілоні північного опорного стовпа нартекса, яка є частиною композиції Страшного суду. Разом із колишнім співробітником музею Сергієм Іващенком він оглянув її з драбини і виявив системні забиття на місці піднятих рук князя в червоному плащі. Сліди залишило знаряддя, схоже на молоток, глибина рельєфу сягає пів сантиметра.
- 21 березня 2023 року пошкодження підтвердила група реставраторів, серед них Анатолій Остапчук, Леонід Колодницький і Святослав Петрик.
- Довідку передали до науково-дослідного фонду заповідника під номером 9986.
- Зйомка в інфрачервоному спектрі нового не показала, а в ультрафіолеті проявилися деталі, схожі на макет храму.
На думку Олександра Ганшина, князь Всеволод Ольгович підносив Христові макет збудованої ним церкви, а фреска є поховальним портретом ктитора. Княгині в цій групі немає, тож версію Іпатіївського літопису дослідник схильний вважати тенденційною.
Кирило — хрестильне чи чернече ім’я
Наостанок лектор звернув увагу на пом’яник Введенської церкви Києво-Печерської лаври, опублікований у 2007 році. Там Всеволода Ольговича записано з іменем Кирило, однак ідеться про чернече ім’я. Це ставить нове питання: яким було його хрестильне ім’я і чому храм отримав посвяту святому Кирилу.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, доповідь Олександра Ганшина анонсували в музеї «Будинок митрополита». Також ми розповідали про нову монографію про Кирилівську церкву.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →







