Чому літописи суперечать одне одному

Ктитор — це засновник храму, який ініціював і фінансував його спорудження. Від того, хто саме був ктитором Кирилівської церкви, залежить і датування самого собору, і його фрескових розписів.

Прямих повідомлень про закладання чи освячення храму літописи не містять. Відомості є лише в князівських некрологах. Іпатіївський літопис повідомляє, що княгиню Всеволожу поховали у церкві святого Кирила, яку вона сама збудувала. Лаврентіївський натомість пише, що князя Святослава Всеволодовича поклали в церкві, яку збудував його батько.

Якщо фундатор — князь, споруду датують 1140-ми роками, якщо княгиня — кінцем 1160-х. Науковці розділилися: одні називають ктитором князя, інші — княгиню, ще інші говорять про спільне ктиторство. Окремо історики довго плутали двох княгинь, яких літопис називає Всеволожими. Розмежував їх Михайло Максимович: ідеться про доньку київського князя Мстислава Володимировича Великого, дружину Всеволода Ольговича.

Сара замість княгині: нове прочитання фрески

У 1994 році співробітниця музею Тетяна Куделко припустила, що фреска на південній стіні південної нави зображає святих-покровителів замовників храму перед Христом. Пізніше Оленка Певна та Ірина Марголіна побачили в архітектурних кулісах цієї композиції жіночу постать і пов’язали її з княгинею-фундаторкою.

Олександр Ганшин знайшов пряму аналогію у фресках Каппадокії, у Ґереме. За його висновком, у Кирилівській церкві збереглася сцена «Гостинність Авраама»: в центрі — Христос, обабіч — двоє янголів, а жінка за кулісами — біблійна Сара.

Князь із макетом храму на фресці Страшного суду

Ключовим джерелом дослідник вважає групу князів на пілоні північного опорного стовпа нартекса, яка є частиною композиції Страшного суду. Разом із колишнім співробітником музею Сергієм Іващенком він оглянув її з драбини і виявив системні забиття на місці піднятих рук князя в червоному плащі. Сліди залишило знаряддя, схоже на молоток, глибина рельєфу сягає пів сантиметра.

• 21 березня 2023 року пошкодження підтвердила група реставраторів, серед них Анатолій Остапчук, Леонід Колодницький і Святослав Петрик.
• Довідку передали до науково-дослідного фонду заповідника під номером 9986.
• Зйомка в інфрачервоному спектрі нового не показала, а в ультрафіолеті проявилися деталі, схожі на макет храму.

На думку Олександра Ганшина, князь Всеволод Ольгович підносив Христові макет збудованої ним церкви, а фреска є поховальним портретом ктитора. Княгині в цій групі немає, тож версію Іпатіївського літопису дослідник схильний вважати тенденційною.

Кирило — хрестильне чи чернече ім’я

Наостанок лектор звернув увагу на пом’яник Введенської церкви Києво-Печерської лаври, опублікований у 2007 році. Там Всеволода Ольговича записано з іменем Кирило, однак ідеться про чернече ім’я. Це ставить нове питання: яким було його хрестильне ім’я і чому храм отримав посвяту святому Кирилу.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, доповідь Олександра Ганшина анонсували в музеї «Будинок митрополита». Також ми розповідали про нову монографію про Кирилівську церкву.