Що порушує орендар ОК «ОАЗИС 2018»

Земельна ділянка між будинками №55 і №57 належить територіальній громаді Києва. Орендар — обслуговуючий кооператив «ОАЗИС 2018» — уклав договір оренди ще у жовтні 2022 року, і в ньому чітко зафіксовано зобов’язання: не встановлювати паркани, шлагбауми чи будь-які інші конструкції, що обмежують свободу пересування та доступ мешканців до громадського простору.

Однак паркан з’явився і залишився. Мешканці Оболоні, що звернулися до Ради мешканців будинків Оболоні (РМБО), повідомляють: через загорожу вони змушені щоразу шукати обхідний шлях, аби дістатися до берега Дніпра. Комунальна земля фактично стала недоступною для тих, чиїм майном вона є.

Припис є — виконання немає

Ситуацію ускладнює реакція контролюючих органів, а точніше — її результат. Департамент територіального контролю вже виносив припис про усунення порушення, проте загорожа нікуди не зникла. Це означає, що вимога державного органу була проігнорована, і жодних відчутних наслідків для орендаря досі не настало.

РМБО наголошує: якщо приписи можна не виконувати без жодної відповідальності, це створює прецедент для аналогічних захоплень громадського простору в інших частинах міста. Активісти вже фіксують запитання від мешканців щодо подібних загорож на Оболоні.

Які кроки планує РМБО

Рада мешканців будинків Оболоні готує офіційні звернення до відповідальних органів. Організація вимагатиме пояснень з двох ключових питань: чому припис досі не виконаний і коли буде відновлено вільний прохід до Оболонської набережної.

Паралельно РМБО закликає мешканців долучитися до моніторингу: надсилати фотографії та відео інших місць на Оболоні, де громадський простір фактично виявляється приватизованим. Активісти переконані, що мовчазне погодження з одним перекритим проходом може спровокувати появу нових парканів у районі.

Чому це важливо знати

Оболонська набережна — один із найпопулярніших рекреаційних маршрутів у районі. Якщо орендар і надалі ігноруватиме припис без наслідків, шаблон поведінки може повторитися в інших місцях міста, де комунальна земля межує з приватними інтересами. Мешканці, які регулярно користуються проходом між №55 і №57, фактично позбавлені доступу до берега Дніпра вже зараз — і чіткого дедлайну відновлення проходу поки немає.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Броварська поліція передала до суду справу про смерть 2-річної дитини. Також ми повідомляли, що Чотири втрачені будівлі: кияни знову вимагають звільнення директорки Департаменту охорони культурної спадщини КМДА.