Що саме вимагають підписанти

У петиції — чотири вимоги до міської влади:

• звільнити Марину Соловйову із займаної посади;
• провести публічний конкурс на посаду директора Департаменту культспадщини КМДА;
• зробити засідання консультативної ради департаменту відкритими для громадян і преси;
• ініціювати рішення про автоматичний захист усіх історичних будівель, старших за 100 років.

Відео департаменту стало останньою краплею

11 липня Департамент охорони культурної спадщини опублікував відео з вул. Князів Острозьких, 43/11, у якому стверджується, що робіт на об’єкті не виявили, — хоча за спиною ведучої, зазначає автор петиції, стояла майже повністю зруйнована будівля 1930-х років. Сама Соловйова у коментарі щодо знесення наголосила, що фахівцям потрібно дослідити об’єкт і підготувати облікову документацію.

Перов називає таку відповідь кліше: за його словами, у Київському науково-методичному центрі охорони та реставрації пам’яток, який входить до структури департаменту, зберігається картотека з історичними довідками на всі історичні будівлі центральної частини міста, тож додаткові «дослідження» лише дають час на демонтаж. У департаменті раніше заявляли, що не знали про проведення робіт на Острозьких, хоча знесення тривало понад тиждень.

Чотири будівлі за три роки

Автор петиції стверджує, що за час каденції Соловйової Київ втратив щонайменше чотири історичні споруди:

• найстарішу дерев’яну садибу Подолу 1811 року на вул. Ярославській, 13-Б — знесена 2023 року;
• садибу Зеленських 1890 року на вул. Кониського, 22 — 2024 рік;
• крамниці купця Давидова 1825 року на вул. Сагайдачного, 16/5;
• училище зв’язку 1930-х років на вул. Князів Острозьких, 43/11 — 2026 рік.

В усіх випадках, за версією петиції, департамент спершу «не бачить проблеми», а приписи, внесення до переліків чи судові позови з’являються вже після знесення. Підписанти також закидають директорці, що засідання консультативної ради департаменту стали закритими: розгляд проєктів забудови історичного середмістя відбувається за участі чиновників і представників забудовників, а громадськість і преса дізнаються про рішення постфактум. Саме так, стверджує Перов, нещодавно проголосували нові межі Літературного скверу — без місцевих мешканців і ЗМІ, а ділянки, за які громада боролася роками, до цих меж не потрапили.

Прокуратура вже арештувала будівлю і майданчик

Печерська окружна прокуратура наклала арешт на зруйновану будівлю училища зв’язку та будівельний майданчик на Князів Острозьких. На момент арешту споруду забудовник розібрав майже вщент, а рух будівельної техніки понад тиждень зупиняли самі місцеві мешканці — щонайменше двічі проти протестувальників застосовували фізичну силу, повідомляв Перов. Як ми раніше писали, кияни виходили на протест під прокуратуру через це знесення.

Це вже не перша спроба домогтися відставки: у вересні 2025 року Кличко відхилив попередню петицію про звільнення Марини Соловйової. Водночас міський голова підтримав петицію за збереження будівлі училища — вже після її знесення, а у відповіді Київради на неї зазначено: будівля до пам’яткоохоронних переліків не включена, робіт під час перевірки не виявили, тож правових підстав зупиняти чи анулювати контрольну картку будівництва немає.

Чому це важливо знати

Щоб петицію розглянув міський голова, вона має набрати 6 000 підписів — на це залишається 58 днів. Наразі підтримка становить лише 4%. На місці знесеного училища зв’язку девелопер планує багатоквартирний житловий будинок у буферній зоні об’єкта ЮНЕСКО — Києво-Печерської лаври.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, знесення училища зв’язку на Печерську руйнує буферну зону ЮНЕСКО.