Про яке будівництво йдеться

Мова про житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями на вул. Князів Острозьких, 43/11 у Печерському районі — на перетині з вул. Цитадельною, поруч із Києво-Печерською лаврою. Забудовник — ТОВ «Джі Ем Сі Аллайенс ЛЛП» та ТОВ «Будінвестиції» — отримав містобудівні умови та обмеження (МУО) ще у 2018 році.

Ділянка потрапляє одразу в кілька охоронних зон: регулювання забудови пам’ятки ландшафту «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра», буферну зону та підзону охорони №9 об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра», а також центральний історичний ареал. У такій зоні, згідно з Генеральним планом Києва, будівництво можливе висотою від 1 до 8 поверхів — «з метою відтворення архітектурно-художнього колориту м. Києва», з граничною висотою не вище 27 метрів. У самих МУО зазначено умовну висоту «26,5 ≥ h ≥ 13,5 м».

Чому КМВА не подасть позов, хоча підтримала петицію

Мешканці зібрали петицію №14316, зареєстровану 17 червня 2026 року, з проханням звернутися до суду і скасувати МУО для цієї забудови. За дорученням міського голови Віталія Кличка від 24 червня 2026 року КМВА розглянула петицію і визнала за необхідне її підтримати.

Але далі в листі йдеться про те, що ще у 2020 році забудовник через суд домігся протилежного результату: рішенням Окружного адміністративного суду Києва від 17 липня 2020 року у справі №640/10699/20, яке залишив чинним апеляційний суд 24 листопада 2020 року, скасували саме той пункт МУО, що обмежував висоту будівлі показником «26,5 ≥ h ≥ 13,5 м». Відтоді жодних нових заяв про зміну МУО до Департаменту не надходило. При цьому нинішня висота будівлі — близько 80 метрів, що в кілька разів перевищує граничні 26,5–27 метрів, закладені в МУО та Генплані для цієї охоронної зони.

Це судове рішення, на яке спирається лист, і стало підставою для головного висновку КМВА: «у Департаменту відсутні правові підстави для подання позовної заяви до адміністративного суду». Інакше кажучи, влада погоджується з мешканцями по суті, але каже, що юридично зв’язана попереднім вироком суду на користь забудовника.

Чому це важливо знати

Формальна підтримка петиції без реальної судової дії означає, що будівництво біля Лаври може продовжуватися попри протести мешканців і статус охоронної зони ЮНЕСКО. Забудовник ще у 2020 році убезпечив себе від обмежень висоти через суд, і міська влада визнає, що не має інструментів це оскаржити на старих підставах. Водночас потенційна нова підстава існує: 80-метрова висота будівлі не відповідає історико-архітектурному опорному плану Києва 2021 року — але звертатися до суду з цим аргументом профільний Департамент поки не поспішає.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у Києві вже фіксували випадки, коли чиновники КМДА фактично легалізовували забудову зеленої зони всупереч петиції киян — тоді йшлося про Літературний сквер. Також ми повідомляли про будівництво одіозної висотки на Грушевського, 9а біля Верховної Ради, яке роками супроводжувалося скандалами навколо законності дозволів.