Національний пантеон у Києві: Зеленський вніс законопроєкт до Ради
Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про Український національний пантеон» — загальнонаціональне місце пам’яті, яке створять у Києві для вшанування найвидатніших представників української нації. Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Документ зареєстровано 28 червня під номером 15360 — парламент розгляне його на одному з найближчих пленарних засідань.
Що передбачає законопроєкт про Національний пантеон
Законопроєкт визначає правовий статус пантеону та порядок його проєктування, створення й утримання. Проєкт майбутнього меморіалу планують обрати на відкритому конкурсі, а будівництво, охорону й цілодобову почесну варту фінансуватимуть із державного бюджету. Документ встановлює процедуру вшанування — через почесне перепоховання, кенотафи (символічні надгробки) та Книгу пам’яті. Вшановуватимуть тих, хто зробив винятковий внесок у незалежність, державотворення, формування нації, війська, культури, науки, мови та релігії.
Кого вшановуватимуть і де поховають
За словами голови Українського інституту національної пам’яті Олександра Алфьорова, пантеон матиме дві складові: власне перепоховання, яких буде небагато, і кенотафи — символічні місця вшанування. Якщо видатні українці вже спочивають там, де склалася традиція шанування, їхні могили переносити не будуть. Ідеться не про перепоховання Тараса Шевченка, Лесі Українки чи Івана Франка, а радше про повернення в Україну постатей, важливих для національної свідомості.
Як виникла ідея пантеону
Створення пантеону Зеленський анонсував наприкінці квітня 2026 року. Першим практичним кроком стало повернення в Україну та перепоховання останків діяча ОУН Андрія Мельника і його дружини Софії з Люксембургу. Ще у 2023 році петиція про пантеон на Аскольдовій могилі в Києві зібрала понад 25 тисяч голосів на сайті Офісу президента. Законопроєкт Зеленський анонсував 28 червня під час звернення в Києво-Печерській лаврі з нагоди Дня Конституції України.
Чому це важливо знати
Київ стане місцем розташування загальнонаціонального меморіалу — поряд із уже будованим Національним військовим меморіальним кладовищем у Гатному. Пантеон спрямований на відновлення історичної справедливості та консолідацію суспільства навколо спільної пам’яті. Хто саме потрапить до пантеону — визначатиме окрема процедура, прописана в законопроєкті.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, у лютому 2026 року в Оболонському районі відкрили третю чергу Алеї Героїв — Київ формує культуру вшанування полеглих на всіх рівнях, від районних меморіалів до загальнодержавних проєктів. Також ми розповідали про заходи до 84-ї річниці трагедії Бабиного Яру — одного з головних місць національної пам’яті в столиці.
Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →
