Що сталося з будинком Солтанова

Будинок Солтанова — об’єкт культурної спадщини, зведений ще 1860 року, у самому серці історичного Подолу. Він постраждав у ніч проти неділі, 24 травня, коли російські війська завдали масованого комбінованого удару по Києву. Вибуховою хвилею в будівлі повибивало вікна та пошкодило дах. Без покрівлі й засклення пам’ятка залишилася беззахисною перед дощем, що загрожувало автентичним перекриттям і стінам подальшим руйнуванням. Саме тому важливо було якнайшвидше накрити будівлю та закрити отвори, не чекаючи рішень про повноцінний ремонт.

Які пам’ятки Подолу постраждали від атаки

Удар 24 травня став одним із наймасованіших по столиці за останній час і завдав важких руйнувань історичному Подолу. Під обстріл потрапив Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ», а будівлю Національного музею «Чорнобиль», що розташовувалася в історичному приміщенні колишнього пожежного депо, було майже знищено. На цьому тлі порятунок будинку Солтанова показує, що значення має навіть точкова консервація окремої споруди.

Як рятували пам’ятку

Першими на допомогу прийшли волонтери ініціативи «Спадщина»: вони закрили вибиті вікна спеціальними захисними щитами, щоб уберегти приміщення від вологи. Згодом над будівлею з’явився і тимчасовий дах — покрівлю законсервували, аби зупинити руйнування. Роботи провели за сприяння голови Подільської районної державної адміністрації Володимира Наконечного. Така консервація — стандартний перший крок порятунку постраждалих будівель: вона не відновлює пам’ятку повністю, але захищає її від негоди й дає час підготуватися до повноцінної реставрації. Остаточну долю будинку вирішуватимуть уже після того, як мине загроза нових ударів.

Чому це важливо знати

Швидка консервація рятує пошкоджені пам’ятки від руйнування, поки тривають обстріли й немає змоги взятися за повну відбудову. Будинок Солтанова — частина історичної забудови Подолу, одного з найстаріших районів Києва, де кожна автентична споруда формує обличчя міста. Захист таких об’єктів під час війни означає збереження міської спадщини для майбутніх поколінь навіть тоді, коли ворог свідомо б’є по культурних об’єктах. А залучення волонтерів і місцевої влади показує, що частину роботи з порятунку пам’яток беруть на себе самі кияни.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, унаслідок атаки на Київ 24 травня загинули двоє людей, ще 86 дістали поранення. А про те, як у місті захищають пам’ятки, ми розповідали на прикладі історичної будівлі XIX століття на вулиці Саксаганського.