Перейти до основного вмісту

Суд зобов’язав знести будівлю 905 кв.м у парку «Муромець»

Господарський суд задовольнив позов Деснянської окружної прокуратури міста Києва та зобов’язав товариство знести нежитлову будівлю площею 905,7 кв.м і повернути земельну ділянку площею 0,1224 га на острові «Муромець» територіальній громаді столиці. Ділянка належить до земель природно-заповідного та водного фонду і оцінюється орієнтовно в 4 млн гривень, повідомляє прокуратура Києва.

25 Травня 2026 о 12:22|Корупція|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Нежитлова будівля площею 905 кв.м на острові Муромець, яку суд зобов'язав знести за рішенням Деснянської прокуратури
Фото: Прокуратура України | 1920×1080

Як незаконно зареєстрували будівлю у природоохоронній зоні

За матеріалами прокуратури, схема незаконного заволодіння майном складалася з двох етапів. Спочатку за допомогою підроблених документів право власності на будівлю оформили на фізичну особу. Після цього будівлю передали до статутного капіталу товариства, яке і стало формальним власником об’єкта.

Земельна ділянка, на якій розміщена будівля, має чітко визначене цільове призначення — «для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами». Тобто будь-яке інше використання цієї землі, зокрема розміщення нежитлових комерційних або господарських споруд, суперечить законодавству. Крім того, ділянка входить до зони охоронюваного ландшафту, що накладає додаткові обмеження.

Що вирішив суд і що тепер зробить товариство

Господарський суд скасував усі незаконні реєстраційні дії щодо будівлі та зобов’язав товариство не лише повернути ділянку громаді, а й привести її у придатний для використання стан. Це передбачає демонтаж нежитлової будівлі площею 905,7 кв.м та всіх інших конструкцій, розташованих на ділянці.

Деснянська прокуратура наголошує, що звернення до суду було продиктоване необхідністю упередити незаконне набуття власником нерухомості права на саму земельну ділянку. Адже за чинним законодавством власник споруди може претендувати на оформлення права користування або власності на землю під нею — саме такий сценарій прокуратура прагнула заблокувати через суд.

Орієнтовна вартість ділянки становить 4 млн гривень. Після набрання рішенням законної сили земля має повернутися до комунальної власності та бути доступною для жителів Києва як частина природно-заповідної зони острова «Муромець».

Чому подібні схеми небезпечні для зелених зон міста

Острів «Муромець» є одним із найбільших рекреаційних і природоохоронних об’єктів Києва. Незаконне будівництво у таких зонах не лише порушує права громади на доступ до природи, а й завдає шкоди екосистемам річкових заплав. Схема з підробкою документів і подальшим включенням нерухомості до статутного капіталу компанії — поширений спосіб «легалізації» самобудів або незаконно зведених об’єктів, що дозволяє приватизувати комунальну землю в обхід відкритих процедур.

Як ми раніше писали, корупційні схеми в Києві охоплюють не лише земельні відносини: у сфері держзакупівель центру фтизіатрії зафіксували переплату понад 4,1 млн грн, а чотирьом особам оголосили підозру. Також ми повідомляли, що ДБР передало до суду справу митника зі збитками понад 800 тис. грн.

Чому це важливо знати

Рішення суду у справі острова «Муромець» підтверджує: незаконне захоплення комунальних земель у природоохоронних зонах можна оскаржити й повернути громаді навіть після кількох реєстраційних дій. Для киян це означає захист парків і рекреаційних зон від приватної забудови та збереження доступу до зелених просторів міста.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, ВАКС призначив заставу суддям Верховного Суду у розмірі 2 і 2,5 млн грн. Також ми повідомляли, що закупівлі в центрі фтизіатрії обернулися переплатою понад 4,1 млн грн і підозрами для чотирьох осіб.

Автор
Суд зобов'язав знести будівлю 905 кв.м у парку «Муромець»
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →