Як у КМДА пояснюють цифру 30 гривень?

За словами Підгайного, тариф розраховувався на основі витрат транспортних підприємств на перевезення пасажирів у 2025 році з урахуванням прибутку та амортизації. «Дали розрахунки підприємства і вже відштовхувались від вартості з прибутком і амортизацією і вийшли на компромісну і реалістичну ціну», — зазначив посадовець.

Головними причинами перегляду тарифів Підгайний називає здорожчання пального, електроенергії та зростання середньої заробітної плати.

«Було стрімке підняття паливно-мастильних матеріалів, і електроенергії, і середньої заробітної плати, дуже велике навантаження на бюджет. І необхідно було зменшити це навантаження з урахуванням того, що є інші потреби на підготовку до зими», — пояснив він.

Що кажуть попередні розрахунки Дептрансу?

Твердження про «значно вищий» економічно обґрунтований тариф не узгоджується з даними, які сам Дептранс оприлюднював раніше. Відомство називало таку собівартість перевезення одного пасажира: 43,68 гривні в метро та 23,20 гривні в наземному транспорті. Середнє значення — 33,44 гривні — лише незначно перевищує пропоновані 30 гривень, а не є «значно вищим».

Окрему позицію займає громадська організація «Голка», яка наполягає, що амортизаційну складову не слід включати у тариф на проїзд у метро.

«Якщо цю амортизацію викинути, то вартість (проїзду в метро) буде 17,83 гривні», — стверджують у організації. Директор Дептрансу цей аргумент у своєму коментарі не спростував.

Чому проїзний абонемент невигідний для пасажирів?

Підгайний також не прокоментував структуру вартості проїзних абонементів, яка викликає окремі питання. За новим проєктом, місячний абонемент на всі види транспорту коштуватиме 4875 гривень — це відповідає понад 162 разовим квиткам. Фактично, абонемент стає вигідним лише для тих, хто виконує понад п’ять поїздок на день.

Для порівняння: місячний проїзний у Парижі (близько 90 євро) відповідає вартості 35–44 разових квитків, стандартний проїзний у Берліні (113 євро) — 28 разовим квиткам, а підписка Deutschlandticket (63 євро) — лише 16 поїздкам. У Львові вартість місячного проїзного (1150 гривень) дорівнює приблизно 44–50 разовим квиткам. Київська пропозиція виглядає значно менш вигідною навіть на фоні значно дорожчих за номінальною вартістю європейських аналогів.

Проблема не нова: як ми раніше писали, ще у 2018 році безлімітні проїзні в Києві купували лише 0,3% пасажирів — система ніколи не була розрахована на те, щоб зробити абонемент реально доступною альтернативою разовому квитку.

Що збережуть для пільговиків і студентів?

Попри загальне підвищення тарифів, Підгайний запевнив, що проїзд для пільгових категорій пасажирів залишиться безоплатним. Студенти платитимуть половину вартості квитка. Також планується запровадження 90-хвилинного пересадкового квитка вартістю 60 гривень — утім, посадовець сам визнав, що для тих, хто робить лише одну пересадку, такий квиток економічно недоцільний.

Тим часом петиція проти підвищення вартості проїзду зібрала необхідну кількість підписів менш ніж за добу і продовжує набирати голоси. Як ми раніше писали, підвищення тарифів стало одним із найбільш резонансних міських рішень останніх місяців.

Чому це важливо знати

Підвищення тарифу до 30 гривень безпосередньо вплине на щоденні витрати сотень тисяч киян. Невигідна структура абонементів означає, що більшість пасажирів не матиме реальної альтернативи разовому квитку. Одночасно розбіжність між офіційними заявами про «значно вищий» економічно обґрунтований тариф і власними ж розрахунками Дептрансу ставить під сумнів прозорість ухвалення тарифних рішень у місті.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, «Пасажири Києва» запропонували тариф 20 грн з пересадками як альтернативу підвищенню. А у Києві з’являться місячні проїзні з вартістю поїздки до 24 гривень.