Як діяла схема незаконної передачі землі

За схемою, яку розкрила прокуратура, 134 громадяни отримали у приватну власність понад 16 гектарів землі в Обухівському районі. Розпорядження про передачу ділянок ухвалювала Обухівська районна державна адміністрація — однак, як встановили прокурори, без належних повноважень та з грубими порушеннями вимог земельного і лісового законодавства. Схема реалізовувалася через нібито законний механізм — надання земель садівницькому товариству, — що ускладнювало її виявлення.

Зокрема, порушено положення Земельного кодексу України, Лісового кодексу України, Закону України «Про землеустрій», а також відповідних постанов Кабінету Міністрів України. Тобто чиновники районної адміністрації фактично розпорядилися землями, права на які не мали. Подібні схеми через садівницькі товариства є одним із найпоширеніших способів незаконного заволодіння державними землями в Україні.

Що не так із переданими ділянками

Прокурори з’ясували, що частина ділянок розташована в межах міста Обухів, де їх передача у приватну власність є незаконною. Найсерйозніша проблема стосується 33 ділянок: вони накладалися на територію кварталу Обухівського лісництва. Ці землі належать до лісового фонду державної власності та використовуються для ведення лісового господарства — і за законом не можуть бути передані приватним особам.

Таким чином, під виглядом садівничого товариства фактично була здійснена спроба приватизувати частину державного лісу та міські землі, які мали залишатися у власності громади. Загалом ділянки охоплювали як сільськогосподарські угіддя, так і ліси — тобто землі, що мають особливий правовий статус і підвищений захист з боку держави.

Варто зазначити, що Обухівський район — аграрно розвинений регіон з чималим лісовим фондом, що робить його привабливим для подібних схем. Прокуратура фіксує випадки незаконного заволодіння землями саме тут регулярно, і ця справа — одна з найбільших за обсягом повернутих ділянок за останній рік.

Як суд підтримав позицію прокуратури

Прокуратура послідовно відстоювала позицію держави в судах різних інстанцій. Зрештою Київський апеляційний суд повністю підтримав вимоги прокурорів: визнав незаконними відповідні розпорядження Обухівської РДА та ухвалив рішення про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Повернуті ділянки загальною площею майже 11 гектарів перейшли у державну та комунальну власність. Прокуратура Київщини наголосила, що й надалі реагуватиме на кожен факт незаконного вибуття земель — особливо коли йдеться про ліси, природні ресурси та майно громади.

Показово, що справа пройшла кілька судових інстанцій — отримувачі ділянок намагалися відстояти своє право на землю. Однак правова позиція прокуратури виявилася переконливішою: суд визнав, що інтереси держави і громади мають пріоритет над незаконно набутим приватним правом. Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в суді.

Окрім цього, факт незаконної передачі земель ліквідується через судові механізми витребування майна з чужого незаконного володіння — ці інструменти передбачені Цивільним кодексом України і застосовуються прокуратурою незалежно від того, чи змінювали ділянки власника після первинної незаконної передачі.

Чому це важливо знати

Повернення 85 ділянок вартістю понад 200 мільйонів гривень — прецедент, який демонструє: незаконне заволодіння державними та комунальними землями, зокрема лісовим фондом, може бути оскаржене й скасоване через суд. Для мешканців Обухова та Київщини це означає захист спільних природних ресурсів і громадського майна від незаконної приватизації.

Схеми через садівницькі товариства існують роками і рідко доходять до суду. Цей випадок показує, що системна робота прокуратури може повертати землі навіть через тривалий час після незаконної передачі — і є сигналом для тих, хто досі утримує землю, отриману з порушенням закону.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, НАБУ і САП передали до суду справу голови Держлікслужби. Також ми повідомляли, що голова АРМА прокоментував ситуацію з «Міндічгейтом» і закликав доводити корупцію реальними вироками, а не декларативними заявами.