Хто виступатиме на заході?

До дискусії запрошено п’ятьох фахівців із різних сфер — від фольклористики до сучасної моди. Фольклорист і директор Центру фольклору та етнографії КНУ імені Шевченка Володимир Щибря розповість, як правильно читати вишивку, розвінчає поширені міфи про символіку та окреслить регіональні відмінності орнаментів.

Леся Воронюк, засновниця громадської організації «Всесвітній день вишиванки» та лауреатка премії «Європа Ностра 2022», поділиться історією про те, як студентська ініціатива переросла у світове свято, і поясить, чому вишиванка стала маркером національної ідентичності під час війни.

Тетяна Зез, засновниця ГО «Вишивка в одязі видатних українців», розкаже, як через вишиту сорочку повертається пам’ять про Лесю Українку, Тараса Шевченка, Івана Франка та інших визначних постатей. Роксоляна Шимчук, засновниця Етногалереї, колекціонерка та етнографиня, зосередиться на тому, що зберігає автентична вишивка і як її читати сьогодні.

П’ята спікерка — Оксана Полонець, засновниця бренду POLONETS™, — представить погляд на те, як регіональна вишивка Луганщини, Харківщини, Сумщини та Слобожанщини живе у сучасній моді. Модерує розмову генеральна директорка Державного агентства з питань кіно України (ДАПКУ) Анжеліка Рудницька.

Як зареєструватися та долучитися онлайн?

Для відвідування заходу офлайн реєстрація є обов’язковою — посилання на форму організатори опублікували у першому коментарі під анонсом у соцмережах. Для тих, хто не зможе бути присутній особисто, передбачена онлайн-трансляція: посилання на неї організатори оприлюднять напередодні події.

Організатори запрошують гостей прийти у вишиванці, аби підкреслити особливу атмосферу заходу. Вхід до Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану здійснюється після попередньої реєстрації.

Чому вишиванка актуальна під час війни?

Всесвітній день вишиванки щороку відзначають у третій четвер травня. У 2026 році Всесвітній день вишиванки припадає на 21 травня, тож захід у Музеї Майдану відбудеться за тиждень до нього. За задумом організаторів, лекція-діалог покликана показати, що вишита сорочка — це не лише елемент традиційного костюма, а й живий культурний код, що об’єднує українців у різних куточках світу, особливо у час повномасштабного вторгнення Росії.

Як ми раніше писали, музеї та культурні інституції Києва дедалі активніше долучаються до збереження та популяризації нематеріальної спадщини під час війни. Захід у Музеї Майдану вписується у цю тенденцію: лекційний формат дає змогу поєднати академічне знання з живою дискусією про ідентичність. Ми також писали про інші заходи, що відбуваються у київських музеях до національних свят.

Чому це важливо знати

Захід у Музеї Майдану — це можливість для киян і гостей міста зануритися у тему культурної ідентичності через призму вишивки. Розуміння символіки і регіональних традицій допомагає краще усвідомити власне коріння. Онлайн-трансляція робить захід доступним для всіх охочих незалежно від місця перебування, що особливо важливо в умовах війни.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Верховна Рада розблокувала будівництво Музею Революції Гідності — простір для збереження пам’яті про Майдан. А ще ми розповідали, як скульптури засновників Києва на Поділі одягнули у вишиванки та форму ЗСУ.