Батиєві ворота: де кочовики прорвали оборону Києва

Центральний в’їзд до Міста Володимира розміщувався на перехресті вулиці Володимирської та Великожитомирської — так звані Батиєві, або Софіївські ворота. Назва походить від сумної події: саме тут у 1240 році хан Батий остаточно прорвав оборону Києва. Перед воротами був рів з підйомним мостом. Фортецю зруйнували і майже не відновлювали — останні рештки знайшли в кінці XIX століття і законсервували у вигляді кам’яної кладки прямо в тротуарі.

Місто Володимира мало три брами — так само, як пізніші фортеці Ярослава і Мазепи. За однією з версій, кожна брама відповідала одному з легендарних братів-засновників міста.

Монастирський фундамент, земський банк і адреси двох відомих киян

У дворі між школою №25, Дипломатичною академією та колишнім реальним училищем — фундамент монастиря Федора Тірона, виявлений 1938 року під час масштабних розкопок під керівництвом археолога Миколи Каргіра. Саму школу збудували роком пізніше — і вона досі стоїть на цих стародавніх підмурках.

На червоній лінії вулиці Володимирської — три сусідні будівлі середини XIX — початку XX століття. В одній мешкав архітектор Риков, автор Центрального залізничного вокзалу. В іншій — Віктор Некрасов, письменник і дисидент, на честь якого названа вулиця в Києві. Окремо варта уваги будівля Київського земського банку (споруджена 1912 року за проєктом архітектора Кобилєва) — одна з найстаріших банківських будівель міста, що збереглася майже бездоганно.

Школа №25: від пострадянської суворості до барної стійки

Школа №25 на Володимирській, 1 — окрема точка на цій карті. Відкрита 1939 року, вона виховала не одне покоління киян. Нинішній директор Федір Губенков прийшов сюди учнем у 1991-му, познайомився тут із майбутньою дружиною, а тепер керує закладом уже сьомий рік. За його директорства повністю відремонтували їдальню і встановили барну стійку — за запитом самих учнів. Незабаром школа стане ліцеєм.

Чому це важливо знати

Місто Володимира — не абстрактна «давня історія». Це кілька звичайних кварталів у центрі сучасного Києва, де під кожним тротуаром — шари цивілізації. Як ми раніше писали, вік Києва досі залишається предметом наукових дискусій — і подібні прогулянки нагадують, що це питання аж ніяк не закрите. А ще — що зберегти живу міську пам’ять набагато важливіше, ніж зносити «нефункціональні» старі будівлі.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, археологи досі не дійшли єдиної думки щодо того, скільки насправді років Києву — офіційна дата заснування та наукові дані суттєво розходяться.