Що зберуть у новому просторі

Про майбутній музей розповів Дмитро Гайнетдінов, заступник генерального директора з наукової та фондової роботи, під час публічного заходу «Рашизм: розпізнати, протидіяти, перемогти».«Ми не називаємо конкретну дату, коли буде відкрито музей і перші відвідувачі зайдуть крізь двері, але ми зараз над цим активно працюємо, щоб ця мрія стала реальністю, щоб в Україні з’явився такий громадський простір — простір осмислення і критичних рефлексій», — сказав Гайнетдінов.Серед уже зібраних артефактів — демонтований герб СРСР, пропагандистські написи з Алеї міст-героїв і скульптурної галереї на території музею, а також великі макети орденів Леніна з Галицької площі в Києві. Сам музей — великий меморіальний комплекс на Лаврській вулиці, створений за радянської доби, який від початку повномасштабного вторгнення поступово звільняється від ідеологічних маркерів радянського режиму.Задум команди — показати і викрити ідеологію «русского міра» та трансформацію ставлення суспільства до радянського минулого. Крім постійної експозиції, простір передбачає мініконференцзал для дискусій, лекцій і роботи з молоддю. Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров взяв участь у презентації проєкту — що є показовим знаком підтримки на державному рівні.

Як херсонські банери потрапили до колекції

Окремий пласт колекції — зразки сучасної російської пропаганди. Після звільнення Херсона 11 листопада 2022 року генеральний директор музею Юрій Савчук уже через два дні виїхав туди в експедицію і привіз демонтовані з вулиць міста банери та рекламні плакати. Ці матеріали стали документальним свідченням того, як Росія намагалася переписати ідентичність окупованих міст.«Росіяни, по суті, отруїли громадський простір Херсона і насаджували всіляким чином тезу про те, що Херсон нібито місто з російською історією і з російським майбутнім. Але історія показала, що росіяни помилилися, на щастя», — зазначив Гайнетдінов.На його думку, СРСР був одним з історичних етапів російської пропаганди великодержавності. Те, що Росія досі активно використовує монументальні об’єкти радянської доби в ідеологічних маніпуляціях, підтверджує: ці предмети залишаються інструменталізованими. У музейному контексті вони набудуть іншого статусу — не символів, а історичних свідчень, збережених для нащадків.

Що музей вже змінив з 2022 року

Ідея нового простору — продовження масштабної трансформації, яка розпочалася після 24 лютого 2022 року. Найбільш помітний крок — заміна радянської символіки на щиті монумента «Батьківщина-мати» на тризуб у 2023 році. Паралельно демонтовано російськомовні написи зі скульптурної галереї та проведено декомунізацію на всій території комплексу.13 лютого 2026 року музей оголосив про масштабну розбудову і запустив фандрейзингову кампанію з метою залучити 20 млн грн. Кошти підуть на перетворення нових площ на сучасний багатофункціональний простір. Зараз у фондах зберігається близько 400 тисяч артефактів, пов’язаних із воєнними конфліктами на теренах України у 20–21 столітті. З початку повномасштабного вторгнення музей прийняв понад 500 тисяч відвідувачів і реалізував виставкові проєкти у 15 країнах світу.Керівництво також розглядає перейменування установи. Юрій Савчук раніше заявляв, що прагне перетворити музей на місце пам’яті й вшанування перемоги в нинішній війні — під назвою «Національний музей війни за незалежність».

Чому це важливо знати

Музей пропаганди — це не лише архів минулого, а й інструмент розуміння того, як Росія формувала і продовжує формувати фальшиві наративи про Україну. Систематизовані артефакти — від радянських орденів до окупаційних банерів із Херсона — дають змогу побачити єдиний ланцюг ідеологічних маніпуляцій. Документування цих предметів допомагає суспільству розпізнавати пропаганду, протидіяти їй і зберігати докази для майбутніх поколінь.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у 2026 році Музей Майдану провів лекцію В’ятровича про Другу світову війну. Також ми повідомляли, що у Києві завершився цикл круглих столів про Русь у музеях.