Про що розповість Альона Пензій

Лекція охоплює ключові етапи розвитку українського анімаційного кіно. Точкою відліку стануть 1920-ті — десятиліття, коли на теренах радянської України виникали перші анімаційні студії й народжувалася самобутня мова мультиплікації. Тоді ж почали формуватися традиції, які згодом знайдуть продовження в незалежній Україні.

Друга частина лекції присвячена добі тоталітарної цензури: як ідеологічний тиск нівелював творчий пошук, які теми ставали забороненими й що залишалося за кадром. Альона Пензій розгляне ці питання крізь призму конкретних фільмів і доль авторів.

Окремо мовиться про відродження — як українська анімація знаходила себе заново після десятиліть обмежень і що являє собою сучасна анімаційна сцена. Лекція дасть змогу побачити зв’язок між «двадцятими» і сьогоднішнім днем.

Важливо розуміти, що 1920-ті в Україні — це не просто хронологічний відрізок, а ціла культурна епоха, яку прийнято називати «Розстріляним відродженням». Саме тоді у Харкові та Києві вирували літературні дискусії, розквітала авангардна графіка, а молоді режисери — учні Олександра Довженка та їхні сучасники — шукали власну кіномову. Анімація стала частиною цього більшого руху.

Хто така Альона Пензій

Альона Пензій — кінознавиця та керівниця Кіноархіву Довженко-Центру, однієї з провідних інституцій із збереження та популяризації українського кінематографічного спадку. Довженко-Центр зберігає унікальні плівкові фонди, зокрема й ранні анімаційні стрічки, які є основою для досліджень, подібних до цієї лекції.

Лекторка поєднує академічну глибину з доступним викладом — формат, розрахований як на кінознавців, так і на всіх, хто цікавиться українською культурою й хоче краще розуміти її витоки.

Довженко-Центр — це не лише архів, а й активний культурний гравець: інституція оцифровує рідкісні плівки, організовує ретроспективи й публікує матеріали, які повертають забутих авторів до широкого читача і глядача. Завдяки її роботі твори аніматорів 1920-х, які вважалися назавжди втраченими, знову стають доступними для дослідження та перегляду.

Саме такі лекції — коли архівіст виходить до публіки — перетворюють спеціалізовані знання на живий культурний діалог. Альона Пензій має можливість показати не лише загальну картину, а й конкретні кадри, афіші, документи, які зберігаються в архіві і рідко потрапляють до широкого показу.

В рамках якої виставки відбудеться лекція

Захід є частиною програми виставки «Ілюстротека. Українська ілюстрація у діалозі двадцятих», яка демонструється в Мистецькому Арсеналі з 15 квітня по 10 травня 2026 року. Виставка досліджує феномен української ілюстрації 1920-х — часу, коли мистецтво переживало небувалий злет перед хвилею репресій.

Лекція про анімацію органічно вписується в цей контекст: кіно й графіка тієї доби розвивалися в єдиному авангардному середовищі, живлячись спільними ідеями та аудиторією. Разом вони складають повніший портрет культурного підйому 20-х.

Де і коли — практична інформація

Лекція відбудеться у вхідній зоні виставки, у правому крилі Мистецького Арсеналу. Адреса: вулиця Лаврська, 10–12. Початок — 18 квітня о 14:00. Квитки на виставку доступні на kontramarka.ua.

Для тих, хто хоче заглибитися в тему ще більше, Мистецький Арсенал регулярно проводить подібні публічні програми — лекції, дискусії та екскурсії — паралельно до своїх виставок. Вони безкоштовні для відвідувачів чи доступні за вхідним квитком. Розклад публікується на офіційних сторінках інституції.

Чому це важливо знати

Українська анімація 1920-х — мало досліджена, але надзвичайно важлива частина національної культурної спадщини. Такі лекції допомагають заповнити прогалини в колективній пам’яті та усвідомити, що сучасна культурна ідентичність України має глибоке коріння — попри всі спроби її знищити. Захід безкоштовний для відвідувачів виставки.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Мистецький Арсенал вже проводив масштабні виставки, присвячені українській культурній спадщині — зокрема виставку про Василя Стуса. «Ілюстротека» продовжує цю традицію, звертаючись до 1920-х — ще одного знакового десятиліття в історії України. Також про культурні події столиці ми писали в афіші Києва на 13–19 квітня.