У день, коли Дональд Трамп презентує новий пакет мит у рамках «Дня звільнення» (Liberation Day), дослідник Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Тобіас Ґеркe закликає ЄС не зволікати з відповіддю. В інтерв’ю L’Express він стверджує: Європа недооцінює власні важелі впливу, особливо в секторі цифрових послуг і високих технологій.

«Європа не усвідомлює своєї сили […] ми маємо карти в руках», — наполягає Ґеркe.

1. Не тільки мита: Трамп готує системну атаку на трансатлантичні зв’язки

Дональд Трамп не лише вводить мита — він мислить економічними війнами як інструментом демонтажу глобалізації, пояснює дослідник. Теперішня адміністрація США значно агресивніша, ніж у 2017–2020 роках: «Вона антиєвропейська і націоналістично-технолібертаська, їй чужі ідеї союзництва».

Крім мит, можливі такі інструменти тиску:

• Фінансові санкції;
• Обмеження доступу до американських технологій (зокрема ІТ-інфраструктури);
• Виведення військових баз із Румунії чи Бельгії;
• Тиск у секторі оборонного співробітництва (cloud, AI, компоненти).

2. Стратегія Європи: не кульгати, а бити у відповідь

Ґеркe визнає: багато хто в ЄС досі сподівається на «ефект бумеранга», тобто що американські споживачі самі змусять Трампа відступити через зростання цін. Але такий сценарій — надто оптимістичний. Європа повинна діяти превентивно й показати готовність до болючої, але асиметричної відповіді.

«Ми готові вистрілити собі в ногу, якщо доведеться. Але не в голову», — каже Ґеркe.

3. Європейські козирі: сервіси, фінанси, Big Tech, фармацевтика

ЄС уже вичерпав частину можливостей у сфері мит. Тому Ґеркe пропонує нові фронти для стратегічної відповіді:

• Послуги: у цій сфері США мають значний профіцит. Це дає змогу Європі вперше застосувати інструменти тиску проти американських фінансових гігантів (банки, страхові, фонди), без їхнього виключення з ринку, але з додатковими вимогами:
  • локальне зберігання даних;
  • обов’язкове створення спільних підприємств з європейськими структурами;
  • особливе оподаткування.
• Big Tech: Amazon, Apple, Meta, Microsoft — вже сьогодні тиснуть на Європу з вимогою скасувати цифрові податки. Але ЄС може ухвалити єдину європейську цифрову податкову систему й перетворити це на інструмент переговорів.
• Фармацевтика: 75% імпорту США у цій галузі надходить із Європи (зокрема з Німеччини, Бельгії, Нідерландів). Великі американські компанії, які ухиляються від оподаткування, перенесли виробництво в Європу. Це створює потенційно вразливу точку, яку можна використати для симетричних дій.

4. Диверсифікація постачальників: Індія — альтернатива США і Китаю

Європа не може й не повинна покладатися на єдиного партнера (чи то США, чи Китай). Геополітично вигідна модель “мозаїчного союзництва”, де для різних технологій — різні стратегічні партнери:

• Індія — потенційно корисна в сфері clean tech і виробництва чипів (наприклад, спільні проєкти у напівпровідниках).
• Необхідно уникати надмірної залежності від Китаю, з яким немає довгострокової стратегічної довіри.

5. Технологічні активи Європи: те, що Трамп недооцінює

Ґеркe наголошує: Європа володіє критичними активами, про які часто мовчать самі європейці:

• ASML (Нідерланди) — лідер з виготовлення літографічного обладнання для чипів;
• Спеціалізовані лазери, хімікати, матеріали — унікальні для напівпровідникової галузі;
• Airbus — ключовий постачальник технологій для оборонної промисловості США;
• Наявність інфраструктури для квантових обчислень і спеціалізованої оптики.

Єдина проблема — відсутність координації між державами-членами ЄС через небажання ділитися стратегічною інформацією. Без прозорості неможливо побудувати ефективну відповідь.

6. Роль Великої Британії: скритий союзник?

Попри Brexit, Британія потенційно може відігравати важливу роль у спільному цифровому суверенітеті Європи:

• володіє ARM — ключовим гравцем у сфері мікрочипів;
• має розвинений фінансовий сектор;
• потужні університети й наукові кола.

Ґеркe вважає, що Британія усвідомлює: «спеціальні відносини» з США не вбережуть її від тиску. І нині між Лондоном та Брюсселем уже ведуться неофіційні переговори щодо нової безпекової угоди, що зміцнює контури майбутнього союзу.

Чому це важливо знати

Рішення адміністрації Трампа перетворити мита на системну зброю — виклик для самого існування відкритої економіки Європи. Вперше з початку ХХІ століття ЄС мусить не лише оборонятись, а діяти наступально.
Інтерв’ю Тобіаса Ґеркe показує: у Європи є ресурси, важелі, технічна база й стратегічні позиції, щоб сформувати симетричну відповідь США — не лише у торгівлі, а у цифровому суверенітеті, технологіях і глобальних стандартах.

Це вікно можливостей, яким ЄС повинен скористатися, перш ніж “День звільнення” стане для нього днем втрати.