Світова преса про найбільшу повітряну атаку Києва: огляд реакцій
Міжнародні медіа одностайно визначають нічну атаку Росії на Україну з 6 на 7 вересня як безпрецедентну за масштабом з початку повномасштабного вторгнення. Французька L’Express, німецька Die Welt, американські The New York Times та Associated Press підкреслюють історичний характер удару — понад 800 дронів і ракет за одну ніч.
Символічний удар по серцю влади
The New York Times акцентує увагу на проривному характері атаки:
«Російський удар пробив найзахищенішу частину Києва».
Видання підкреслює, що урядовий квартал на пагорбі з його багатошаровою системою ППО вважався найбезпечнішою зоною країни. Пожежа в будівлі Кабінету міністрів поруч з Офісом президента та парламентом має потужне символічне значення.
Newsweek називає це «першим ураженням головної урядової будівлі» за весь час війни, що демонструє ескалацію російської тактики попри міжнародні зусилля з медіації.
Масштаби руйнувань
Французька L’Express повідомляє про «805 дронів і 13 ракет», запущених Москвою протягом ночі — «du jamais-vu» (безпрецедентно) з лютого 2022 року. Видання детально описує пошкодження: двоє загиблих у Києві, включно з однорічною дитиною, ще троє жертв у регіонах.
Die Welt у своєму лайв-блозі фіксує хронологію подій: о 05:32 — повідомлення про пожежу в урядовій будівлі, о 08:13 — остаточні дані про 818 засобів атаки (дрони і ракети). Німецьке видання також повідомляє про активацію польської авіації через загрозу на кордоні.
Дипломатичний контекст
The New York Times прямо пов’язує атаку з провалом дипломатичних зусиль:
«Безжалісний наступ продовжується безперервно, попри спроби адміністрації Трампа бути посередником в мирних переговорах».
Видання нагадує про зустріч європейських лідерів у Парижі три дні тому щодо гарантій безпеки для України.
L’Express додає важливий нюанс — атака сталася відразу після зустрічі Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо, де український президент закликав припинити закупівлі російської нафти:
«Російська нафта, як і російський газ, не має майбутнього».
Технічні деталі атаки
Associated Press, посилаючись на речника українських ВПС, називає це «найбільшою атакою дронами з початку повномасштабного вторгнення». Die Welt деталізує тактику: Росія використовує комбінацію бойових дронів і дронів-приманок для перевантаження систем ППО.
Німецькі медіа припускають, що пожежа в урядовій будівлі могла виникнути від уламків збитого дрона, а не прямого влучання — що вказує на високу ефективність української ППО (747 з 805 дронів збито), але й на вразливість навіть найзахищеніших об’єктів при масованих атаках.
Реакція Заходу
Die Welt цитує президента Трампа:
«Ми допоможемо їм… Європа буде на першому місці, з великим відривом… Це закінчиться. Це закінчиться раптово, все складеться докупи».
Водночас видання наводить скептичну позицію баварського прем’єра Маркуса Зьодера щодо можливого розміщення військ НАТО в Україні:
«Росія не прийме цього, бо це буде передумовою вступу України в НАТО».
Чому це важливо знати
Світова преса одностайна: нічна атака 7 вересня стала переломним моментом у характері війни. Вперше за три з половиною роки повномасштабного вторгнення вогонь охопив будівлю в самому серці урядового кварталу — зоні, яку вважали непробивною для російських ударів.
Безпрецедентний масштаб — 818 повітряних засобів атаки за одну ніч — розкриває нову стратегію Кремля. Тактика «рою» з сотнями дронів-камікадзе та приманок спрямована на те, щоб перевантажити навіть найсучаснішу систему ППО. Попри вражаючу ефективність української протиповітряної оборони (збито 747 з 805 дронів), навіть кілька одиниць, що «прорвалися», завдають критичної шкоди.
Для світових лідерів це тривожний дзвінок. Атака сталася через три дні після паризької зустрічі європейських лідерів щодо гарантій безпеки та попри активні дипломатичні консультації у Вашингтоні. Москва недвозначно демонструє: переговори без силового тиску не матимуть результату.
Економічний вимір не менш важливий. Кожен долар за російські енергоносії перетворюється на дрони над українськими містами. Заклик президента Володимира Зеленського до Словаччини припинити імпорт російської нафти — це не абстрактна політика, а питання виживання. Поки Європа купує російські енергоресурси, Кремль матиме більше коштів на виробництво тисяч дронів для нових масованих атак.
