Вісім секунд уваги: як працює концентрація в епоху інформаційного перевантаження
Нас постійно бомбардують інформацією про стрімке падіння тривалості уваги. За даними Microsoft reported від 2015 року, середня тривалість концентрації знизилася із приблизно 12 секунд у міленіалів до 8 секунд у покоління Z, пише The Conversation.
І ось цікавий збіг: з початком нового сезону Прем’єр-ліги УЄФА запровадила «правило восьми секунд» — воротар не може тримати м’яч довше восьми секунд, інакше команда суперника отримує право на кутовий удар. Випадковість? Правило введено для запобігання затягуванню часу. Можливо, це саме той час, протягом якого глядачі можуть утримувати увагу, коли нічого не відбувається.
Як насправді працює увага
Увага — це критично важливий процес. Хто не переживав момент, коли відволікаєшся посеред розмови й раптом забуваєш, про що говорив? Однак часто упускають із виду той факт, що існує багато форм уваги, і не всі вони обов’язково слабшають.
Футбольне правило більше пов’язане з типом уваги, який називають візуальним скануванням. Для воротаря це означає огляд поля, щоб визначити, кому передати м’яч.
Одне дослідження вивчало сканування та результативність гравців англійської Прем’єр-ліги. Науковці виявили, що використання десятисекундного часу сканування давало гравцям невелику, але позитивну перевагу в грі. Інші дослідження показали: серед елітних футболістів найкращі гравці витрачають більше часу на сканування, ніж інші, якщо тільки поруч немає гравця-суперника.
«Гаряче» та «холодне» мислення
Сканування — це форма уваги, яка дозволяє футболісту скористатися обмеженою в часі можливістю, де рішення про передачу або напрямок руху треба ухвалювати блискавично.
Це тип «гарячої когніції» — соціальний та емоційний спосіб мислення, схожий на інтуїцію. Він дуже відрізняється від «холодної» або «раціональної» когніції, залученої в процес ухвалення рішень, який футболісти здійснюють разом із менеджерами та тренерами поза полем, коли аналізують відеозаписи ігор.
У таких ситуаціях ми швидше використовуємо «стійку увагу» — здатність зосереджуватися на чомусь протягом тривалого періоду. Це потребує ментальної концентрації.
Різні типи уваги — різні ділянки мозку
Існують й інші форми уваги — наприклад, «поділена увага» або «альтернативна увага», які передбачають перемикання уваги між різними речами протягом тривалого періоду. Вони зазвичай також використовуються для більш холодних рішень.
Різні частини мозку працюють, коли ми використовуємо різні види уваги. Гарячі рішення залучають мозкову мережу, що включає вентромедіальну префронтальну або орбітофронтальну кору, яка підтримує емоційну регуляцію та ухвалення рішень. Холодні рішення, з іншого боку, залучають іншу нейронну мережу, що включає дорсолатеральну префронтальну кору, яка підтримує виконавчі функції, такі як контроль, гальмування або короткочасна пам’ять.
Перше враження та мотивація
Ще один момент, коли ми ухвалюємо гарячі, швидкі рішення — це перше враження. Знову ж таки, використовувана увага є типом миттєвої інтуїції. Тому не дивно, що дорсомедіальна префронтальна кора є важливою ділянкою мозку, пов’язаною з першим враженням.
Чудовий приклад цього дають містер Дарсі та Елізабет Беннет у романі Джейн Остін «Гордість і упередження», де негативні перші враження формуються миттєво. Лише пізніше вони змінюються на позитивні, коли герої дізнаються більше один про одного.
Мотивація покращує увагу
Усе це означає, що не існує єдиної ділянки мозку, відповідальної за «увагу» загалом. Можна покращитися в одній формі уваги й погіршитися в іншій.
Наприклад, покоління Z має найвищий щоденний час перед екраном — багато хто проводить 2,5 години на день у соціальних мережах, що таки вимагає певної стійкої уваги. Тому вісім секунд швидше стосуються візуального сканування або серфінгу в пошуках чогось цікавого. Молоді люди також проводять тривалі періоди часу, слухаючи подкасти та дедалі більше споживають аудіокниги, що свідчить про їхню здатність фокусуватися протягом тривалих періодів, але вони можуть віддавати перевагу форматам, які дозволяють багатозадачність.
Професорка Барбара Жаклін Сахакіан зазначає:
«Мені неодноразово казали матері дітей та підлітків із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), що вони не розуміють, чому їхні діти не можуть зосередитися на шкільних завданнях, коли можуть годинами грати в комп’ютерні ігри. Відповідь — мотивація».
Стійка увага та освіта
Дослідження студентів-медиків виявило, що інформація, представлена між 15-ю та 30-ю хвилинами, запам’ятовувалася найкраще, тоді як матеріал, представлений протягом перших 15 хвилин, мав найгіршу здатність до запам’ятовування.
Цікаво, що місце студента в аудиторії також впливало на запам’ятовування. Тести проводили одразу після лекції для студентів, які сиділи спереду, посередині та ззаду аудиторії. Вони запам’ятали відповідно 80%, 71,6% та 68,1% матеріалу.
Дослідник біофізики Ніл Бредбері наводить переконливі аргументи, що мотивація студентів та ентузіазм і пристрасть викладача, у поєднанні з якісним контентом та ілюстраціями, є ключовими факторами у визначенні того, як довго лектор здатний утримувати увагу аудиторії.
Чому це важливо знати
В умовах війни та інформаційного перевантаження для України питання уваги набуває особливої ваги. Здатність концентруватися впливає на ефективність навчання, роботи, ухвалення рішень у критичних ситуаціях.
Розуміння різних типів уваги допомагає краще організувати робочий процес, підвищити продуктивність праці військових, медиків, волонтерів. Знання про «гарячу» та «холодну» когніцію важливе для протидії маніпуляціям та дезінформації — швидкі емоційні реакції часто використовують у пропаганді, тоді як критичне мислення потребує «холодної» уваги.
Для освітян ці дослідження підказують, як структурувати навчальний матеріал, особливо в умовах дистанційного навчання через війну. А для батьків — як допомогти дітям зберігати концентрацію у стресових умовах.
