Skip to main content

«Брехня і безграмотність»: експерти сперечаються через руйнування будівлі на Подолі

У фейсбуці спалахнув публічний конфлікт між експертами через руйнування історичної будівлі. Активіст Дмитро Перов назвав об’єкт на вул. Фролівській, 4 «Ткацьким цехом ХІХ ст.», проте директор заповідника «Стародавній Київ» Роман Маленков різко заперечив, звинувативши Перова у «брехні і безграмотності».

 |  Андрій Миколайчук  | 
Будинок Малиновських-Барських середини ХІХ століття
Фото: facebook.com/roman.malenkov.2025

Дмитро Перов стверджує, що це будинок — головний корпус фабрики Сави Морозова, а за словами Романа Маленкова — це будинок Малиновських-Барських середини ХІХ століття, який може отримати охоронний статус пам’ятки. Проте будівельні роботи в будівлі продовжуються попри проведення дослідження — розібрали частину стін та внутрішні перекриття.

Суть конфлікту

23 грудня Дмитро Перов опублікував у фейсбуці пост про руйнування «Ткацького цеху ХІХ ст.» на вул. Фролівській, 4. Фото будівлі, що руйнується, йому надав сам Роман Маленков — директор заповідника «Стародавній Київ».

У коментарях під постом Маленков різко виправив Перова:

«Це будинок Малиновських-Барських, там навіть шевців ніколи не було, яких Перов не відрізняє від ткачів».

Маленков продовжив:

«Міфічні ткачі, із власного сну, яких ви поселили в цьому будинку… визнавати власну брехню і безграмотність, ой як не хочеться».

На помилку Перова вказала Галина Денисенко:

«Шевський цех — цех з виготовлення і ремонту взуття. При чому тут ткацький? Просто розкрийте таємницю. Не треба писати про сни, брехню, а ґрунтуючись на дослідженнях напишіть про дану будівлю».

Активістка Людмила Музиченко назвала Департамент охорони культурної спадщини «Департаментом знищення культурної спадщини», на що Маленков також різко відреагував.

Що відбувається з будівлею

7 грудня 2025 року Консультативна рада Департаменту охорони культурної спадщини КМДА погодила картку виявленого об’єкта — будинку Малиновських-Барських на вул. Фролівській, 4. Будівля може отримати офіційний охоронний статус пам’ятки.

Проте, як свідчать фотографії, всередині будівлі розібрали частину стін та демонтували внутрішні перекриття. Будівельні роботи тривають попри те, що об’єкт перебуває на стадії дослідження.

На засіданні Консультативної ради Роман Маленков пояснював, що розбирають аварійний дах, повідомляє «Твоє місто». За його словами, третій поверх будівлі неавтентичний, а споруда раніше суттєво перебудована.

«Нинішні роботи не становлять загрози для збереження історичної частини будівлі», — заявив Маленков.

Проте Дмитро Перов зазначив:

«Будівельні роботи на час дослідження зупинити просто забули».

І навів паралелі з іншими знищеними історичними будівлями на вул. Антоновича, 44.

Історія будівлі

За офіційними даними, спочатку на цьому місці стояли лавки купця Єфима Митюка, які вціліли після пожежі 1811 року. У середині ХІХ століття садибу купив купець Феодосій Малиновський. Згодом власниця вийшла заміж за Барського, звідси й подвійне прізвище.

У 1875 році архітектор Володимир Ніколаєв замінив дерев’яну надбудову кам’яним поверхом. Будівля виконана в стилі класицизму з елементами історизму.

Плутанина з цехами виникла через те, що на ділянці в XVIII столітті дійсно розташовувалися цехові та торговельні споруди. «Каштан NEWS» згадує, що «колись тут розташовувався шевський цех» — виробництво взуття, одна з двох малих мануфактур Подолу. Але це не ткацький цех, і не в самому будинку Малиновських-Барських.

Що далі

Картка виявленого об’єкта погоджена, і будинок Малиновських-Барських може отримати офіційний охоронний статус пам’ятки. Проте будівельні роботи в будівлі тривають.

Залишаються відкритими питання: чи зупинять роботи на час повного дослідження, чи вціліє історична частина будівлі, та хто насправді має рацію в гострій суперечці між експертами щодо ідентифікації об’єкта.

Чому це важливо знати

Публічний конфлікт між експертами щодо історичної будівлі на Подолі показує складність збереження культурної спадщини Києва. Плутанина в назвах та ідентифікації об’єктів ускладнює їх захист від руйнування. Водночас продовження будівельних робіт під час дослідження будівлі викликає занепокоєння: чи встигнуть експерти зафіксувати всі історичні елементи, перш ніж їх остаточно демонтують. Ця ситуація стосується не лише однієї будівлі на Фролівській, а й загальної проблеми збереження історичної забудови київського Подолу.

Проаналізувати із ШІ: