Перейти до основного вмісту

Міст Патона може впасти через прогнилі балки — попереджають науковці

Міст імені Є.О. Патона у Києві має нульовий залишковий ресурс, а корозійні процеси в його конструкціях стають дедалі менш передбачуваними, повідомляє Голова Деснянської РДА Максим Бахматов з посиланням на Національну академію наук України. Академік Вячеслав Богданов, перший віцепрезидент НАН, назвав ситуацію з мостом такою, що потребує невідкладних рішень на державному рівні.

25 Лютого 2026 о 12:40|Суспільство|⏱ 4 хв читання|Поділитися:
Критичні корозійні пошкодження металевих несівних конструкцій мосту імені Є.О. Патона у Києві, іржа та тріщини на балках
Фото: t.me/maxbakhmatov | 1920×1080

Що відомо про стан мосту

За результатами обстежень Українського інституту сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського та Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, у конструкціях мосту зафіксовано критичні корозійні пошкодження несівних елементів — головних і поперечних балок. Також виявлено тріщини у з’єднаннях поясів і стінок головних балок.

Фактично метал поперечних балок, на яких лежать плити проїзної частини, прокородував майже повністю. Чотири головні балки наразі залишаються у відносно стабільному стані — саме це поки дозволяє мосту пропускати транспортні потоки, хоча й з обмеженнями. На мосту заборонено рух крайніми смугами та в’їзд транспорту з навантаженням на вісь понад 6 тонн.

Статус аварійного міст Патона має ще з 2017 року. Науковці оцінюють його залишковий ресурс як нульовий. Загалом в Україні експлуатують понад 28 тисяч мостів і шляхопроводів, значна частина яких працює з перевантаженням. При цьому єдиної системи технічного нагляду за автодорожніми та комунальними мостовими спорудами фактично не існує.

Як виглядає ситуація з мостами в Києві

Усього в столиці п’ять автомобільних мостів через Дніпро, вік яких становить від 16 до 72 років. За результатами комплексних обстежень ситуація виглядає так: Дарницький міст (наймолодший) — визнаний працездатним, Північний та Південний — оцінені як обмежено працездатні, а міст Метро та міст Патона — офіційно визнані непрацездатними, тобто аварійними.

Як ми повідомляли у серпні 2025 року, спеціалістка з мостобудування Анна Мінюкова заявляла, що всі столичні мости перебувають у критичному стані, а якщо ремонти не робити — ситуація стане катастрофічною. Щодня мостами через Дніпро користуються сотні тисяч киян.

Чому ремонт досі не розпочали

Попри те, що КМДА ще у 2018 році визначила КК «Київавтодор» замовником робіт, тендери на проєктування тричі скасовувалися — у 2020 та 2021 роках. У 2021 році міст передали на баланс Міністерства відновлення під програму «Велике будівництво», і відтоді відповідальність за ремонт перейшла до уряду.

Міська влада неодноразово наголошувала, що з 2023 року за ремонт відповідає саме уряд, який досі жодних робіт не виконав. При цьому фахівці КП «Київавтошляхміст» у цілодобовому режимі ведуть моніторинг експлуатаційного стану несівних конструкцій споруди.

Для порівняння — на мосту Метро, який також визнано аварійним, протиаварійні роботи вже тривають: наприкінці 2025 року там почали встановлювати підтримуючі арочні конструкції. Міст Патона залишається заручником бюрократичної тяганини між містом і урядом. Ми раніше писали, що навіть ремонт Північного мосту неодноразово відкладався через брак фінансування.

Хто відповідає і що роблять зараз

На початку 2026 року Національний комітет України з теоретичної та прикладної механіки звернувся до Кабінету Міністрів із пропозиціями щодо організації та фінансування капітального ремонту мосту. Науковці НАН України, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона та Український інститут сталевих конструкцій готові долучитися до вирішення проблеми й надати експертну підтримку.

Київська влада, зі свого боку, веде переговори з Агентством відновлення та Міністерством розвитку громад і територій щодо передачі місту права реалізації ремонтних робіт. Не виключено, що Київ шукатиме кредитні кошти для фінансування ремонту.

Чому це важливо знати

Міст Патона — одна з ключових транспортних артерій Києва, що з’єднує лівий і правий береги Дніпра. Окрім транспортного значення, це перша у світі суцільнозварна автодорожня споруда, символ української інженерної школи. Його збудували у 1953 році за участю академіка Євгена Патона, і він визнаний видатною зварною конструкцією ХХ століття. Загальна довжина мосту — 1543 метри, ширина — 29 метрів.

Міст планували реставрувати «з пристосуванням», без повної перебудови, оскільки він є пам’яткою містобудування та архітектури. Для початку робіт необхідно отримати дозвіл від Міністерства культури: на час реконструкції міст мають вивести з реєстру пам’яток, а після завершення — повернути назад.

На думку науковців, питання відновлення мосту вже давно перезріло і потребує системного державного рішення.

Раніше ми писали

У серпні 2025 року ми розповідали, що у Києві немає жодного повністю справного мосту, а ремонт Північного мосту спричинить дворічні затори для мешканців Троєщини. Також ми повідомляли, що ремонт Північного мосту неодноразово відкладався через брак фінансування. У вересні 2025 «Київавтошляхміст» оголосив тендери на ремонт інших мостових споруд столиці.

Автор
Міст Патона може впасти через прогнилі балки — попереджають науковці
Євгеній Дубчак
Журналіст kyiv.news

Журналіст, 5 років пише та аналізує актуальні події. За освітою маркетолог (Державний торговельно-економічний університет), що дає свіжий погляд на міські процеси. Висвітлює новини столиці з різних перспектив, цінуючи можливість представляти різні точки зору.

Усі статті автора →

Головні новини Києва — щонеділі, на пошту.
✔ Підпишись

Натискаючи «Підписатися», ви погоджуєтесь на обробку email-адреси відповідно до Політики конфіденційності. Розсилка здійснюється через сервіс Mailchimp (mailchimp.com/legal/privacy).