Чому виникла ідея мальопису

Створити мальопис Борисова вирішила після того, як зрозуміла, що уявлення іноземців про війну не відповідають реальності. Для коміксу вона обрала три реальні історії й показала, як «перебування в одній і тій самій ситуації може сприйматися по-різному».

Три історії в одному мальописі

Історія викладача

Перша історія — про викладача академії. Він працював удома, коли сталася атака, але знав, що його студенти перебувають на заняттях, тож почав перевіряти, чи ніхто не постраждав. Згодом, коли навчання перевели в дистанційний формат, він проводив заняття з живопису в Ботанічному саду, щоб їх не скасовувати.

Історія студентки з окупованого міста

Друга історія розповідає про студентку, яка переїхала з рідного міста, що наразі перебуває під російською окупацією. У момент атаки по академії вона була в аудиторії. Далі — розповідь про те, як вона переживала посттравматичний синдром і поверталася до «нормального життя».

Історія студентки з гуртожитку

Інша студентка під час російського удару перебувала в гуртожитку, що розташований поруч з академією. З вікна вона бачила частково зруйновану будівлю й була вражена «тим, наскільки поруч була смерть».

Міжнародне визнання проєкту

Проєкт графічної дизайнерки переміг на Швейцарській премії Volume Award. Також Аліна Борисова отримала президентський грант на реалізацію мальопису.

Удар по академії Бойчука

Уламки російської ракети влучили в навчальний корпус Академії декоративно-прикладного мистецтва й дизайну імені Михайла Бойчука під час російської атаки 25 березня 2024 року.

Удар ущент зруйнував праве крило головного навчального корпусу академії, в якому розташовувався музей культурної спадщини Михайла Бойчука, кафедра монументального та станкового живопису, спортивна зала й конгрес-хол.

На момент вибуху в корпусі тривала виставка викладачів і студентів під назвою «Українська жінка в полум’ї війни». Тоді постраждала одна із завідувачок.

ЮНЕСКО взяло на себе фінансування й контроль за відновленням корпусу.

Чому це важливо

Мальопис «Мистецтво під вогнем» документує не лише фізичне руйнування академії Бойчука, а й емоційний досвід людей, які пережили російську атаку. Проєкт допомагає іноземцям зрозуміти реальність війни через особисті історії викладачів і студентів. Міжнародне визнання роботи на Швейцарській премії підкреслює важливість українського голосу у світі.