Що спричинило провал
Провал утворився безпосередньо над підземним колектором річки Глибочиця. За словами Перова, ймовірна причина — вимоїна в колекторі, що утворилася з часом. Точний масштаб пошкоджень комунальники з’ясовують під час обстеження.
Колектор на цій ділянці між Верхнім і Нижнім Валом збережений у первісному вигляді з 1870-х років і навіть має статус пам’ятки. Проте час і навантаження від сучасного транспорту роблять свою справу.
Річка, яка ділила Поділ навпіл
Глибочиця — літописна річка, відома з 880 року, з часів правителя часів України-Русі, князя Олега. Вона протікала від Лук’янівки через вулицю Глибочицьку до Дніпра, між тим, що сьогодні називається Верхнім і Нижнім Валом.
Річка ділила Поділ на дві частини. Південна, ближче до Дніпра, була привілейованою — тут жили заможні купці. Північна частина належала біднішим мешканцям. Тривалий час купцям-іудеям навіть заборонялося жити по південний бік Канави — так називали Глибочицю.
Наприкінці XVIII століття річку випрямили та обваловали для захисту від повені — звідси й назви вулиць Верхній та Нижній Вал. А в 1870-х роках остаточно закрили в підземний колектор, бо розростання міста вимагало нових будівель.
Провали над закритими річками в Києві трапляються регулярно
У 2024 році асфальт провалився на вулиці Клінічній. Взимку 2021 року — на Великій Васильківській. Улітку 2020-го вантажівка провалилася на бульварі Лесі Українки.
Загальна проблема — порушення природного водовідведення після закриття русел. У Києві в колектори закриті Глибочиця, Либідь, Клов, Сирець, Почайна та інші річки. Вода накопичується під землею, руйнує старі конструкції, і це призводить до проривів і проваль.
Ідея повернути річку на поверхню
Дмитро Перов закликає розглянути можливість ревіталізації Глибочиці — очистити річку та повернути її на поверхню з зеленими берегами між Нижнім і Верхнім Валом. Подібні проєкти реалізовують у різних містах світу — наприклад, у Сеулі відкрили струмок Чхонгечхон, який десятиліттями був під землею.
Аргументи на користь відкриття річки: відновлення природного водовідведення, новий зелений простір у центрі міста, збереження історичної пам’ятки та покращення мікроклімату. Питання залишається відкритим: чи можливо це технічно, скільки коштуватиме і як до цього ставиться КМДА.
Поки що офіційної реакції міської влади на пропозицію немає. Комунальні служби працюють над усуненням провалу.
Чому це важливо знати
Провали над підземними річками — не просто інфраструктурна проблема, а нагадування про те, що під асфальтом Києва існує ціла мережа живих водойм. Закриття річок у минулому здавалося зручним рішенням для розбудови міста, але сьогодні це створює ризики для безпеки руху і вимагає постійного моніторингу стану колекторів. Ідея ревіталізації підземних річок може стати способом не лише вирішити технічні проблеми, а й повернути місту унікальні природні простори, які колись формували його обличчя.
