Що саме ставлять
«Енеїда» поєднує текст Івана Котляревського з методами фізичного й перформативного театру. Тут немає класичних декорацій чи ролей — кожен ветеран проживає власну історію сили, втрати й відновлення. Це одночасно вистава і терапевтичний процес, де акторська гра стає інструментом повернення до повноцінного життя.
Хто працює над постановкою
Художній керівник — Ахтем Сеітаблаєв, режисерка й хореографка — Оля Семьошкіна (головна балетмейстерка Театру Франка). Композитори — Усеїн Бекіров та Ілля Разумейко, сценограф — Віктор Донцов, продюсер — Андрій Різоль. Вистава створюється на стику музики, руху й драматургії — без шаблонів і бар’єрів.
Хто виходить на сцену
На сцені — ветерани з різними видами поранень: від ампутацій до втрати зору. До команди долучаються студенти акторських шкіл, які допомагають своїм побратимам і посестрам у сценічній роботі. Кастингу не було: у проєкті відкриті до кожного, хто наважується вийти на сцену після війни. У репетиціях беруть участь психологи, а методологія спирається на світовий досвід ветеранського театру.
Коли і де прем’єра
Повну версію покажуть 4 грудня на великій сцені Молодого театру в центрі Києва. Раніше фрагменти «Енеїди» вже бачили на «Фестивалі перших п’єс», на Bouquet Kyiv Stage та ще раніше — в музеї у Пирогові. Саме про грудневу прем’єру йдеться у матеріалі Суспільне Культура та анонсах партнерів.
Чому це важливо для киян
Проєкт збирає на одній сцені військових і цивільних, формує «міні-модель суспільства», де вчаться взаємодіяти, допомагати та бути поруч. Для міста це — інклюзивна культурна подія, що поєднує терапевтичний ефект для учасників і сильний мистецький досвід для глядачів. Водночас «Енеїда» оновлює прочитання класики та підтримує київську театральну екосистему в умовах війни України з РФ.
Що цьому передувало
Театр ветеранів уже представляв уривки «Енеїди» на столичних і регіональних майданчиках. Сезон загалом багатий на «Енеїди»: окремі постановки готують і в інших театрах (зокрема за текстом Максима Курочкіна та в Закарпатському і Черкаському театрах), тож київська прем’єра вписується в ширший тренд нового осмислення твору.
